Відмінності між версіями «Мужик»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17157.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53406/17157.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
| + | |||
| + | '''МУЖИ́К''', а́, ч. | ||
| + | 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває(Коцюб., І, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав(Стеф., II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки… (Руд., Остання шабля, 1959, 161). | ||
| + | 2. перен., заст.,зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. Слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57); — Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (Коз., Листи.., 1967, 111). | ||
| + | 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Кв.-Осн., II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Смолич, Мир.., 1958, 40). | ||
| + | 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться(Головко, II, 1957, 98). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821. | ||
| + | |||
| + | '''Мужи́к''', ка́, м. | ||
| + | 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. | ||
| + | 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. | ||
| + | Словник синонімів | ||
| + | ПРОСТО́ЛЮ́ДИНзаст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬрозм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Йзневажл., ЧУПРУ́Нзневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). - Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими - простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак - син поштаря і швачки - дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде). | ||
| + | |||
| + | '''СЕЛЯНИ́Н''' (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,'''МУЖИ́К'''заст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей(Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б. | ||
| + | |||
| + | '''ЧОЛОВІ́К''' (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,'''МУЖИ́К''' заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк). | ||
| + | |||
| + | '''ЧОЛОВІ́К''' (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,'''МУЖИК''' діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний). | ||
| + | 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40). | ||
| + | 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться (Андрій Головко, II, 1957, 98). | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821.''' | ||
| + | МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244); | ||
| + | // Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235); | ||
| + | // Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 11: | Рядок 38: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6985.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6985.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | + | Усім представникам сильної статі подобається похвала і лестощі. Багато хто з них просто тане від цього. Чоловіки дуже легко вірять в ці лестощі, і це дозволяє жінкам легко ними керувати. Чоловіки завжди мовчать, коли жінки говорять дурниці. Чоловік буде сам готувати лише в крайньому випадку. Більше половини холостяків, до 25 років живуть разом з батьками. Всі чоловіки не люблять фразу "Нам треба поговорити", неважливо про що піде мова далі. Хлопці досить сміливі, щоб йти на війну, але навряд чи здатні піти на процедуру депіляції. Всі хлопці думають, що вони хороші. Хлопці більш сконцентровані, ніж дівчата (улюблене заняття, важливий звіт може зайняти всю їх увагу). Хлопці цінують в дівчатах жіночність, але не слабкість. Чоловіки менш сентиментальні, ніж жінки. Чоловіки теж, по-своєму, чутливі. Якщо чоловік розпалив багаття, і остання колода не загорілася, він сприйме це як свою провину. Чоловіки сприймають компліменти з більшою радістю, ніж жінки. Можливо, тому що їм рідше їх говорять. Коли четверо або більше дівчат збираються разом, вони говорять про чоловіків. Чоловіки роблять речі, якими пишаються жінки. Понад 80% чоловіків мріють про сина. #140: Перші сорок років дитинства для чоловіка найважчі. | |
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут/ слова 2018]] | ||
Версія за 20:37, 18 жовтня 2018
Мужик, -ка, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Нп. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686.
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
МУЖИ́К, а́, ч. 1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває(Коцюб., І, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав(Стеф., II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки… (Руд., Остання шабля, 1959, 161). 2. перен., заст.,зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. Слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57); — Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (Коз., Листи.., 1967, 111). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Кв.-Осн., II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться(Головко, II, 1957, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.
Мужи́к, ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453. Словник синонімів ПРОСТО́ЛЮ́ДИНзаст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬрозм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Йзневажл., ЧУПРУ́Нзневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). - Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими - простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак - син поштаря і швачки - дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила [Азилласа] паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде).
СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКОрозм., СЕЛЮ́Кзневажл.,МУЖИ́Кзаст., ГРЕЧКОСІ́Йзаст., зневажл.,ЦІПОВ’Я́Ззаст., ПОСПОЛИ́ТИЙзаст.,ЗЕМЛЯНИ́Нзаст.,ХЛОПзаст.,ПОСЕЛЯ́НИНзаст.,ЧОРНОСО́ШНИКзаст.,ЦАРА́НИНдіал.Важка хліборобська праця... Тим до неї ще змалечку привчають селяни дітей(Панас Мирний); Якийсь дядько віз конячиною в поле гній (П. Загребельний); Сама земля панові не родить - мужик робить (прислів’я); Юнак одразу спостеріг зневагу в цих панів до себе, До гречкосія мужика (С. Воскрекасенко); - І хто ж? Отой ціпов’яз має видерти в нього з-під носа ту землю? (М. Коцюбинський); - Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право (П. Куліш); - Та ми сюди на селище прийшли, у земляни пишемось любчівські (Марко Вовчок); Лубенські старости зігнали з села хлопів з плугами, звеліли виорати увесь двір (І. Нечуй-Левицький); Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни? (М. Стельмах); На тварину робочу обернули пани волоського царанина (І. Ле). - Пор. хліборо́б.
ЧОЛОВІ́К (особа чоловічої статі), ЧОЛОВІ́ЧИНАрозм.,ЧОЛОВ’ЯГАрозм.,МУЖЧИ́НАрозм., ДЯ́ДЬКОрозм.,ДЯ́ДЯрозм.,ДЯ́ДЬОрозм.,МУЖИ́К заст.,ХЛОП діал.,БАДІ́КА діал.Вози, кінні і піші, чоловіки й жінки - спинились і збились в купу (М. Коцюбинський); А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: - Чого ви дивитесь? (Остап Вишня); Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс); [Мордовець (крізь шибку вдивляючись):] Якийсь мужчина, а хто - не розберу (П. Тичина); На алеї парку з’явився гладкий вусатий дядько у фартусі, з мітлою в руках (Л. Дмитерко); І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Г. Квітка-Основ’яненко); Івась пустився йти, але Сафат, великий, кремезний хлоп, стримав його (Лесь Мартович); За візком ступає повільно високий бадіка (П. Козланюк).
ЧОЛОВІ́К (одружена особа стосовно своєї дружини), ДРУЖИ́НА, ПОДРУ́ЖЖЯ, МУЖзаст., уроч.,БЛАГОВІ́РНИЙжарт.,ПОВЕЛИ́ТЕЛЬ розм.,МУЖИК діал.,ПО́ДРУГ діал.; ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН (шанобливо). Привіз мене чоловік на своє господарство (Марко Вовчок); Хутко довідавсь від неї Кармель, що.. в старих Книшів наймичка служить Маруся, сирота, нема ані родини, ані дружини (Марко Вовчок); - Хай і мене коло нього поховають, - мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах); Ой не горлиця ж на дубі В діброві воркує, То вдова по мужі любім Стогне і горює (П. Гулак-Артемовський); Коли він і в такий час завидує на цю хвойду, то не буде вона, Зінька, печалитись за своїм благовірним (М. Стельмах); Накипівша у серці туга.. від витребеньків свого повелителя часто і густо виливається.. тихим, тяжким та важким поспів’ям (Панас Мирний); - Хай лиш спробую, куди воно жінка сама без мужика годиться (А. Головко); Дорош прийшов на квартиру, зібрав свої речі і, зніяковіло поморщившись, сказав здивованій Олені: - З вашим господарем ми в одній хаті не вживемося, так що піду я собі (Григорій Тютюнник); Як відкрила Марія ворота, як уздріла свого хазяїна, збіліла, ніби лице борошном обсипали (Панас Мирний). 3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40). 4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться (Андрій Головко, II, 1957, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 821. МУЖИ́ЦЬКИЙ, а, е, дорев., розм. Прикм. до мужик 1. Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. І знову потекла Мужицька кров! (Тарас Шевченко, II, 1953, 243); — А сам ти хто — мужицький син? Кріпацька чорна кістка, значить? (Микола Бажан, Роки, 1957, 244); // Власт. мужикові, мужикам. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); Та хіба після цього можна розмовляти з чоловіком, який далі свого носа нічого не бачить і не догадується, що таке мужицька хитрість? (Михайло Стельмах, II, 1962, 235); // Такий, як у мужика. По лісі, нетоптаною стежкою, йшов чоловік у грубім, мужицькім сіряці (Іван Франко, II, 1950, 94).
Ілюстрації
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| 
|}
Цікаві факти
Усім представникам сильної статі подобається похвала і лестощі. Багато хто з них просто тане від цього. Чоловіки дуже легко вірять в ці лестощі, і це дозволяє жінкам легко ними керувати. Чоловіки завжди мовчать, коли жінки говорять дурниці. Чоловік буде сам готувати лише в крайньому випадку. Більше половини холостяків, до 25 років живуть разом з батьками. Всі чоловіки не люблять фразу "Нам треба поговорити", неважливо про що піде мова далі. Хлопці досить сміливі, щоб йти на війну, але навряд чи здатні піти на процедуру депіляції. Всі хлопці думають, що вони хороші. Хлопці більш сконцентровані, ніж дівчата (улюблене заняття, важливий звіт може зайняти всю їх увагу). Хлопці цінують в дівчатах жіночність, але не слабкість. Чоловіки менш сентиментальні, ніж жінки. Чоловіки теж, по-своєму, чутливі. Якщо чоловік розпалив багаття, і остання колода не загорілася, він сприйме це як свою провину. Чоловіки сприймають компліменти з більшою радістю, ніж жінки. Можливо, тому що їм рідше їх говорять. Коли четверо або більше дівчат збираються разом, вони говорять про чоловіків. Чоловіки роблять речі, якими пишаються жінки. Понад 80% чоловіків мріють про сина. #140: Перші сорок років дитинства для чоловіка найважчі.
