Відмінності між версіями «Давно»
| (не показані 13 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Давно, '''''нар. ''Давно. ''Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. ''Чуб. ІІІ. 149. | '''Давно, '''''нар. ''Давно. ''Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. ''Чуб. ІІІ. 149. | ||
| + | |||
| + | '''Давно, -на, '''''с. ''(Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). ''А тут бур’ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. ''Шевч. 378. ''І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. ''К. Псал. '''З давна, з давнього давна, з давніх давен'''. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. ''Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. ''Шевч. 98. ''Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. ''Левиц. Пов. 373. ''Це ще з давніх давен у нас повелося. ''Харьк. г. | ||
[[Категорія:Да]] | [[Категорія:Да]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ДАВНО́, присл. | ||
| + | |||
| + | 1. У далекому минулому, багато років тому. Давно те діялось (Шевч., II, 1953, 45); Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав.. пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (Н.-Лев., І, 1956, 130). | ||
| + | |||
| + | Як [і] давно́ — як раніше, як колись. І вже до нас так не горнеться [Катря], як давно (Вовчок, І, 1955, 194); [Грицько:] Як живу? Так, як і давно жив (Мирний, V, 1955, 150); Наче знов, як давно, чую мову твою (Гонч., Вибр., 1959, 72). | ||
| + | |||
| + | 2. Протягом тривалого часу; здавна. Золотую тарілочку Всі знають давно (Гл., Вибр., 1957, 284); І Цупов, вийшовши з засідання ревкому, Давно знайомими провулками пішов (Бажан, 1,1946, 269); // Деякий час тому. Вже давно у всі дзвони передзвонили (Кв.-Осн., II, 1956, 214); Місяць давно вже зійшов і перескакував з хмари на хмару (Коцюб., І, 1955, 393); Давно скінчили роботу численні гуртки, учні розійшлися (Донч., V, 1957, 478); // Протягом якогось відрізка часу і дотепер; довгий час, довго. Стали мати прощатися, бо вже Катря давно коло дверей стояла (Вовчок, І, 1955, 216); Ах, я давно Вас ждала (Тич., І, 1946, 89). | ||
| + | |||
| + | ◊ Ота́к (отта́к) би [й] давно́; Давно́ б так — саме так треба було; добре, так. — Оттак би й давно, — сказав голова (Кв.-Осн., II, 1956, 441); — Отак би давно! — тріумфував Йон і приступивсь ближче до дівчини (Коцюб., І, 1955, 235). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5916.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_92376312-stock-illustration-silent-movie-frame-once-upon.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Stare_selo_zamok29.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Usa_cm_20120204_00250_001.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|oy3tOqLUxhU}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|WATqxc49eZc}}. | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | Давно-Vor langer Zeit(німец.) | ||
| + | Давно-長い間前(японс.) | ||
| + | Давно-Long(англ.) | ||
| + | Давно-Il y a longtemps(франц.) | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206. | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 355. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 206. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:14, 18 жовтня 2018
Давно, нар. Давно. Да вже ж моєї дівчиноньки давно не було. Чуб. ІІІ. 149.
Давно, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур’ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. К. Псал. З давна, з давнього давна, з давніх давен. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. 98. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Левиц. Пов. 373. Це ще з давніх давен у нас повелося. Харьк. г.
Зміст
Сучасні словники
ДАВНО́, присл.
1. У далекому минулому, багато років тому. Давно те діялось (Шевч., II, 1953, 45); Колись давно, ще не за нашої пам’яті, приїхав.. пан-дідич в свій куплений на Волині маєток (Н.-Лев., І, 1956, 130).
Як [і] давно́ — як раніше, як колись. І вже до нас так не горнеться [Катря], як давно (Вовчок, І, 1955, 194); [Грицько:] Як живу? Так, як і давно жив (Мирний, V, 1955, 150); Наче знов, як давно, чую мову твою (Гонч., Вибр., 1959, 72).
2. Протягом тривалого часу; здавна. Золотую тарілочку Всі знають давно (Гл., Вибр., 1957, 284); І Цупов, вийшовши з засідання ревкому, Давно знайомими провулками пішов (Бажан, 1,1946, 269); // Деякий час тому. Вже давно у всі дзвони передзвонили (Кв.-Осн., II, 1956, 214); Місяць давно вже зійшов і перескакував з хмари на хмару (Коцюб., І, 1955, 393); Давно скінчили роботу численні гуртки, учні розійшлися (Донч., V, 1957, 478); // Протягом якогось відрізка часу і дотепер; довгий час, довго. Стали мати прощатися, бо вже Катря давно коло дверей стояла (Вовчок, І, 1955, 216); Ах, я давно Вас ждала (Тич., І, 1946, 89).
◊ Ота́к (отта́к) би [й] давно́; Давно́ б так — саме так треба було; добре, так. — Оттак би й давно, — сказав голова (Кв.-Осн., II, 1956, 441); — Отак би давно! — тріумфував Йон і приступивсь ближче до дівчини (Коцюб., І, 1955, 235).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. .Іншими мовами
Давно-Vor langer Zeit(німец.) Давно-長い間前(японс.) Давно-Long(англ.) Давно-Il y a longtemps(франц.)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 206. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 355. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 206.
