Відмінності між версіями «Мужик»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мужик, -ка, '''''м. ''1) Простолюдинъ, мужикъ. ''До панів пан, а до мужиків мужик. ''Ном. № 5879. 2) Мужъ. ''Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. ''Ном. № 12359. Ум. '''Мужичо́к. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп. Ув. '''Мужичище. '''''А той мужичище взявся за бочище. ''Чуб. V. 686. | '''Мужик, -ка, '''''м. ''1) Простолюдинъ, мужикъ. ''До панів пан, а до мужиків мужик. ''Ном. № 5879. 2) Мужъ. ''Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. ''Ном. № 12359. Ум. '''Мужичо́к. '''''Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. ''Нп. Ув. '''Мужичище. '''''А той мужичище взявся за бочище. ''Чуб. V. 686. | ||
| − | + | [[Категорія:Му]] | |
'''Сучасність''' | '''Сучасність''' | ||
Версія за 20:12, 18 жовтня 2018
Мужик, -ка, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінкаголубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Нп. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. Сучасність
МУЖИ́К, а́, ч.
1. дорев., розм. Селянин. Пани б’ються, а в мужиків чуби болять (Номис, 1864, № 1304); Вона любила це все [роботу в школі], як любить мужик оранку, жнива або тверду лаву, на якій спочиває(Коцюб., І, 1955, 312); — Якби мужик з волом не орав, то пан на хорбаці [хребті] й дранки би не мав(Стеф., II, 1953, 55); Турбай похмуро посміхнувся. І тут збагнув, що він — мужик, селянський син, і тільки… (Руд., Остання шабля, 1959, 161).
2. перен., заст.,зневажл., лайл. Про невиховану, грубу людину; селюк. Слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57); — Мужик ти був, Сидоре Сидоровичу, мужиком і залишився. Пристойний тон тобі однаково, що корові сідло (Коз., Листи.., 1967, 111).
3. заст., розм. Чоловік (у 1 знач.), мужчина. І жінки, і мужики, і мала дітвора, та що то! і старі повиповзали з хат дивитись на таку прояву (Кв.-Осн., II, 1956, 201); Потішав Максим себе тим, що, звичайно, запрошені мужики виберуться на весілля не самі, а в супроводі жінок (Смолич, Мир.., 1958, 40).
4. діал. Чоловік (у 2 знач.), дружина (у 2 знач.). — От вже як піду заміж, .. і мужика, і діточок буду обшивати (Кв.-Осн., II, 1956, 424); — Хай лиш спробує, куди воно жінка сама без мужика годиться(Головко, II, 1957, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 821.
Мужи́к, ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. Ном. № 5879. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов.Ном. № 12359. Ум. Мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п. Ув. Мужичище. А той мужичище взявся за бочище. Чуб. V. 686. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453.
