Відмінності між версіями «Клекотати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | 1)Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 296); Журавлі в небесах клекотали У чужій, наче в рідній землі (Терень Масенко, Степ, 1938, 61). | + | 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 296); Журавлі в небесах клекотали У чужій, наче в рідній землі (Терень Масенко, Степ, 1938, 61). |
| − | 2)Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину).Вода клекоче, булькотить та все несе Лавріна далі на гостре каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 343); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1960, 298); Кипіти з шумом. Самовар радісно клекотів і випускав пару (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317) | + | 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину).Вода клекоче, булькотить та все несе Лавріна далі на гостре каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 343); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1960, 298); Кипіти з шумом. Самовар радісно клекотів і випускав пару (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317) |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:09, 18 жовтня 2018
Клекота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Кричать (объ орлахъ). Не орли чорнокрильці клекочуть і під небесами літають. Мет.
Зміст
Сучасні словники
1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). На могилі ворон кряче, І орли десь клекотять (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 296); Журавлі в небесах клекотали У чужій, наче в рідній землі (Терень Масенко, Степ, 1938, 61). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину).Вода клекоче, булькотить та все несе Лавріна далі на гостре каміння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 343); Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Максим Рильський, I, 1960, 298); Кипіти з шумом. Самовар радісно клекотів і випускав пару (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 317)
Ілюстрації
