Відмінності між версіями «Лихварь»

Версія за 00:59, 18 жовтня 2018

Лихва́рь, -ря́, мРостовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива. Новомоск. у.

Сучасні словники

Лихвар – це та людина, яка дає гроші в борг, і зазвичай, під великі (а часом занадто великі) відсотки. При цьому він наполягає на укладанні усного або письмового договору про те, на який саме термін видаються фінанси в борг. Основна особливість лихварства в тому, що позичальник залишає в лихваря щось під заставу, і, якщо той не встигає завчасно повернути позичені кошти, то ця застава переходить безпосередньо у власність лихваря. Лихвар працює сам на себе,а такожі сам вирішує, як побудовувати власну діяльність – чи укладати договір чи не укладати з позичальником фінансів, чи потрібно звертатися до послуг оцінювачів речі, яка йде під заставу і так далі. Крім того, щоб стягнути борг з клієнтів він може використовувати протизаконні методи. == Коли виникла професія лихвара? Лихварство як професія уже було поширене в часи Стародавньої Греції. Так, наприклад, учень Платона – Аристотель у своєму трактаті під назвою «Політика» називав стягування відсотків з боргу явищем, яке є противним природі, а основною функцією грошей вважав тільки обмін. Тим самим він називав лихварів не чесними людьми та крадіями. Лихварство розповсюдилося по території всієї Європи. А от з появою банків воно значно здало позиції. Цікавим є той факт, що лихварством займалися православні монастирі, архієрейські будинки та парафіяльні церкви на території Київської Русі та Московської держави. У країнах, де сповідується іслам, про те, хтож такий лихвар, майже не знають. Це пояснюється тим, що в них строго заборонено видавати гроші під будь-який відсоток. В Ірані, це правило діє і сьогодні. А в країнах, де поширені закони шаріату, за таке заняття можна позбутися й життя. В іудаїзмі ж заборони діють тільки на людей, що сповідують дану вірою, на інших мешканців це правило не поширюються. ЛИХВА́Р, я, чол. У буржуазному суспільстві — той, хто позичає гроші за великий процент. Селяни-кріпаки терпіли не тільки від поміщиків, але й від лихварів, сільських багачів-мироїдів, цісарських урядовців (Історія української літератури, I, 1954, 128); Старий лихвар і не подумав образитись. Пани мають свої примхи, а йому потрібні тільки гроші

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання