Відмінності між версіями «Охоче»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Охо́че, '''''нар. ''Охотно. Категорія:Ох) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Охо́че, '''''нар. ''Охотно. | '''Охо́че, '''''нар. ''Охотно. | ||
[[Категорія:Ох]] | [[Категорія:Ох]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ОХО́ЧЕ, присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням. Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 368); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам'ять своїм друзям (Максим Рильський, X, 1962, 23); Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 44). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1406407351_1734562285.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Enthusiastic.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 22:15, 17 жовтня 2018
Охо́че, нар. Охотно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОХО́ЧЕ, присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням. Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 368); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам'ять своїм друзям (Максим Рильський, X, 1962, 23); Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826.
