Відмінності між версіями «Карабін»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
− | + | Академічний тлумачний словник | |
− | + | КАРАБІ́Н, а, чол. Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом. Перед вікнами по вузькій, брукованій стежці ходив мовчки вартовий з карабіном на плечі (Іван Франко, VI, 1951, 170); — Огонь! — скомандував Брянський. Ударили [бійці] з усіх автоматів і карабінів (Олесь Гончар, I, 1954, 106); * У порівняннях. Різко, наче карабін, клацнув замок... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 86). | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 18:15, 17 жовтня 2018
Карабін, -на, м. = Карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Федьк. Ум. Карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали. Гол. І. 137.
Академічний тлумачний словник КАРАБІ́Н, а, чол. Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом. Перед вікнами по вузькій, брукованій стежці ходив мовчки вартовий з карабіном на плечі (Іван Франко, VI, 1951, 170); — Огонь! — скомандував Брянський. Ударили [бійці] з усіх автоматів і карабінів (Олесь Гончар, I, 1954, 106); * У порівняннях. Різко, наче карабін, клацнув замок... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 86).