Відмінності між версіями «Сабе»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| − | = | + | Академічний тлумачний словник |
| − | + | ||
| + | САБЕ=ЦАБЕ́. | ||
| + | |||
| + | 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366). | ||
| + | |||
| + | 2. присл. У правий бік, праворуч. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Так ото прямо, потім біля школи візьмеш цабе, а там — і дитячий садок, — втретє показав пужалном дідусь і гейкнув на волів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 16); * Образно. [Цар:] Твій стрій не туди повертає, Яшко. [Голоси:] Дуже цабе взяв! (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 63). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. ім., невідм., сер., ірон. Поважна, впливова особа. — Подумаєш, яке цабе?! Романи він пише..! (Яків Качура, II, 1958, 31); — Дядьку Якове, там якесь цабе приїхало! — захекано повідомив Ярошенкові всюдисущий хлопчак (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:04, 17 жовтня 2018
Сабе, меж. = Цабе.
Академічний тлумачний словник
САБЕ=ЦАБЕ́.
1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).
2. присл. У правий бік, праворуч. Лаврін махнув батогом на воли і, замість того щоб їхати додому через греблю, повернув цабе на пригорок за дівчиною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 308); — Так ото прямо, потім біля школи візьмеш цабе, а там — і дитячий садок, — втретє показав пужалном дідусь і гейкнув на волів (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 16); * Образно. [Цар:] Твій стрій не туди повертає, Яшко. [Голоси:] Дуже цабе взяв! (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 63).
3. у знач. ім., невідм., сер., ірон. Поважна, впливова особа. — Подумаєш, яке цабе?! Романи він пише..! (Яків Качура, II, 1958, 31); — Дядьку Якове, там якесь цабе приїхало! — захекано повідомив Ярошенкові всюдисущий хлопчак (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 112).
Ілюстрації
|
|
|
|
