Відмінності між версіями «Немовля»
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
==Немовля́ — людська дитина у віці від народження до одного року. Також просто дуже юна людська дитина.== | ==Немовля́ — людська дитина у віці від народження до одного року. Також просто дуже юна людська дитина.== | ||
+ | ''МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́розм.,ДИТИНЧА́розм.,ДИТЯ́ТКОпестл.,ДИТИНЯ́пестл.,ПЕРВО́ЛІТОКрозм.,ГОЛОПУ́ЦЬОК[ГОЛОЦЮ́ЦЬОК]фам., ПУ́ЦЬВІРІНОКфам.;МАЛЮ́Крозм.,ДИТИ́НКАпестл.,ЛЯ́ЛЯрозм.,ЛЯ́ЛЬКАрозм.,КАРАПУ́Зжарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКАпестл.,КРИШЕНЯ́пестл.,КРИ́ХТАпестл. (дуже мала дитина або тварина).'' І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп’ята, Що із цим же ім’ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко) | ||
{| class="wikitable" | {| class="wikitable" | ||
|- | |- | ||
Рядок 35: | Рядок 36: | ||
| Кличний || немовля || немовлятв | | Кличний || немовля || немовлятв | ||
|} | |} | ||
+ | |||
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> |
Версія за 12:22, 17 жовтня 2018
Немовля́, -ля́ти, с.
Зміст
«Словарь української мови»
Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. Немовля́тко, немовляточко.
Сучасні словники
НЕМОВЛЯ, яти, сер.
Дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина.
Від'їжджаючи, він покинув їх [дітей] майже немовлятами (Іван Франко, VI, 1951, 375);
Пригорнувши до себе двомісячне немовля, раптом заквапилася [Горпина] (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16);
Якась дівчина провезла повз них немовля в колясці. І звичайно, в ротику немовляти соска (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 469);
* У порівняннях. Я відчув, що я безпомічний, як немовля (Юрій Яновський, II, 1958, 1.63).
Немовля' – дитина, яка не вміє говорити, грудна дитина.
НЕМОВЛЯ пискля, писклятко; немовлятко; пор. ДИТИНА.
НЕМОВЛЯ- дитина в період від завершення стадії новонародження (бл. 1 місяця життя) до часу набуття уміння вставати, ходити і початку мовлення, тобто майже до кінця 1 року життя.
Немовля́ — людська дитина у віці від народження до одного року. Також просто дуже юна людська дитина.
МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́розм.,ДИТИНЧА́розм.,ДИТЯ́ТКОпестл.,ДИТИНЯ́пестл.,ПЕРВО́ЛІТОКрозм.,ГОЛОПУ́ЦЬОК[ГОЛОЦЮ́ЦЬОК]фам., ПУ́ЦЬВІРІНОКфам.;МАЛЮ́Крозм.,ДИТИ́НКАпестл.,ЛЯ́ЛЯрозм.,ЛЯ́ЛЬКАрозм.,КАРАПУ́Зжарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКАпестл.,КРИШЕНЯ́пестл.,КРИ́ХТАпестл. (дуже мала дитина або тварина). І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп’ята, Що із цим же ім’ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко)
Орфографія (словоформа) | немовля - іменник, середній рід, істота |
---|
Відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Називний | немовля | немовлята |
Родовий | немовляти | немовлят |
Давальний | емовляті | немовлятам |
Знахідний | немовля | немовлят |
Орудний | немовлям | немовлятами |
Місцевий | на/у немовлті | на/у немовлятах |
Кличний | немовля | немовлятв |
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 551
- Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.С- 434.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 338
Ілюстрації