Відмінності між версіями «Лозниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м |
(→Див. також) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Susharka3.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 07:54, 17 жовтня 2018
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
ЛОЗНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Сушарка. У Вінницькій, Хмельницькій та Закарпатській областях плоди сушать переважно в лозницях (примітивних сушарках) (Сад. і ягідн., 1957, 281); В лозниці сушать переважно сливи, вишні, груші і дрібні яблука (Колг. Укр., 6, 1956, 38).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К. : «Кондор», 2003. — 506 с.
2.Мамчур Ф.І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні. — Ужгород : Карпати, 1988. — 197 с.
