Відмінності між версіями «Навпіл»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| − | == | + | ==Словник української мови: в 11 томах== |
| − | + | '''НА́ВПІ́Л''', присл. | |
| + | |||
| + | 1. На дві приблизно рівні частини; пополам. Тарас вийняв свіжий огірочок, розломив навпіл, пригостив і Льошку (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 58); Місто лежало більше внизу між двома похилими горами, поділене навпіл вузенькою річкою (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 131); | ||
| + | // Порівну, в однаковій кількості. Вони ділили й ділять все навпіл, Все, що буває на солдатській службі (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 116). | ||
| + | ♦ Згинатися (зігнутися) навпіл — дуже згинатися (про поставу людини); Серце рветься (розривається) навпіл у кого — хто-небудь дуже переживає, тяжко страждає. І серце в нього рветься навпіл, І мислі його — полова (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 331). | ||
| + | |||
| + | 2. з чим. Пополам з чим-небудь; з домішкою чогось; наполовину. На бурому, навпіл з пашею, снопі полуднує Мокрина Карпець (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 55); Хліб! Який це хліб? Тамара вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в'їдається в ясна. Придивилася — якесь борошно.. навпіл з тирсою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:navpil1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:navpil2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 21: | Рядок 27: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 07:52, 17 жовтня 2018
Навпі́л нар. Пополамъ
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
НА́ВПІ́Л, присл.
1. На дві приблизно рівні частини; пополам. Тарас вийняв свіжий огірочок, розломив навпіл, пригостив і Льошку (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 58); Місто лежало більше внизу між двома похилими горами, поділене навпіл вузенькою річкою (Дмитро Ткач, Черг. завдання, 1951, 131); // Порівну, в однаковій кількості. Вони ділили й ділять все навпіл, Все, що буває на солдатській службі (Любомир Дмитерко, Вітчизна, 1948, 116). ♦ Згинатися (зігнутися) навпіл — дуже згинатися (про поставу людини); Серце рветься (розривається) навпіл у кого — хто-небудь дуже переживає, тяжко страждає. І серце в нього рветься навпіл, І мислі його — полова (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 331).
2. з чим. Пополам з чим-небудь; з домішкою чогось; наполовину. На бурому, навпіл з пашею, снопі полуднує Мокрина Карпець (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 55); Хліб! Який це хліб? Тамара вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в'їдається в ясна. Придивилася — якесь борошно.. навпіл з тирсою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181).
Ілюстрації
|
|
