Відмінності між версіями «Лозниця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| − | |- valign="top" | + | |-valign="top" |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka1.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:susharka2.jpg|x140px]] | ||
Версія за 07:49, 17 жовтня 2018
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
ЛОЗНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Сушарка. У Вінницькій, Хмельницькій та Закарпатській областях плоди сушать переважно в лозницях (примітивних сушарках) (Сад. і ягідн., 1957, 281); В лозниці сушать переважно сливи, вишні, груші і дрібні яблука (Колг. Укр., 6, 1956, 38).
Ілюстрації
|
|
МедіаДив. такожДжерела та література1.Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К. : «Кондор», 2003. — 506 с. 2.Мамчур Ф.І. Овочі і фрукти в нашому харчуванні. — Ужгород : Карпати, 1988. — 197 с. Зовнішні посилання |
