Відмінності між версіями «Лютити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лю́тити, -чу, -тиш, '''''гл. ''Сердить, раздражать. Желех. Категорія:Лю)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лю́тити, -чу, -тиш, '''''гл. ''Сердить, раздражать. Желех.  
 
'''Лю́тити, -чу, -тиш, '''''гл. ''Сердить, раздражать. Желех.  
 
[[Категорія:Лю]]
 
[[Категорія:Лю]]
 +
 +
ЛЮТИТИ, лючу, лютиш, недок., перех. Доводити до розлюченості, гніву; дуже сердити. Шарлота щось бомкнула, а панотець не розумів. Його це зачало лютити (Март., Тв., 1954, 297); Розуміння власного безсилля якось зарадити справі лютило найбільше (Собко. Звич. життя, 1957, 246).
 +
 +
Орфографія (словоформи)
 +
лютити - дієслово, недоконаний вид
 +
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
 +
        ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа лючу лютимо
 +
2 особа лютиш лютите
 +
3 особа лютить лютять
 +
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 +
          ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа лютитиму лютитимемо
 +
2 особа лютитимеш лютитимете
 +
3 особа лютитиме лютитимуть
 +
МИНУЛИЙ ЧАС
 +
                ОДНИНА МНОЖИНА
 +
Чоловічий рід лютив
 +
Жіночий рід лютила  лютили
 +
Середній рід лютило
 +
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 +
                ОДНИНА МНОЖИНА
 +
1 особа         лютімо
 +
2 особа         люти лютіть
 +
ДІЄПРИСЛІВНИК
 +
Теперішній час лютячи
 +
Минулий час лютивши

Версія за 23:31, 16 жовтня 2018

Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.

ЛЮТИТИ, лючу, лютиш, недок., перех. Доводити до розлюченості, гніву; дуже сердити. Шарлота щось бомкнула, а панотець не розумів. Його це зачало лютити (Март., Тв., 1954, 297); Розуміння власного безсилля якось зарадити справі лютило найбільше (Собко. Звич. життя, 1957, 246).

Орфографія (словоформи) лютити - дієслово, недоконаний вид ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

       ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа лючу лютимо 2 особа лютиш лютите 3 особа лютить лютять МАЙБУТНІЙ ЧАС

         ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа лютитиму лютитимемо 2 особа лютитимеш лютитимете 3 особа лютитиме лютитимуть МИНУЛИЙ ЧАС

               ОДНИНА	МНОЖИНА

Чоловічий рід лютив Жіночий рід лютила лютили Середній рід лютило НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

               ОДНИНА	МНОЖИНА

1 особа лютімо 2 особа люти лютіть ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час лютячи Минулий час лютивши