Відмінності між версіями «Негода»

Поточна версія на 21:59, 16 жовтня 2018

Негода, -ди, ж. Непогода, ненастье. Борз. у. А дорога й негода крий Боже яка! Ум. Негодна, негодонька. І сніг іде, і негодонька. Грин. III. 498.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЕГО́ДА, и, жін. 1. Погана погода. Надворі негода страшенна, Сніг, дощ, лютий вітер гуде (Леся Українка, IV, 1954, 100); Надворі була негода: моква, туман, темрява (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 90); * Образно. Тільки в серці, як перш, панувала зима, Не проходила хмура негода (Павло Грабовський, I, 1959, 163); * У порівняннях. Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость моя (Тарас Шевченко, II, 1953, 238); // рідко. Те саме, що дощ 1. Через поріг важко ввалився в хату Юхим-коваль.. Був од негоди мокрий увесь (Андрій Головко, II, 1957, 206); Земля була ще суха, але почувалося, що десь недалеко ідуть негоди, нудні і сірі (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 391). 2. перев. мн. Нещастя, знегода; тяжка година; дні, сповнені невдачами, неприємностями. На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний, I, 1949, 186); Довго думає Оксана весняної теплої, зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 335); У найтяжчу, у лиху негоду, Потраплявши в коло вогняне, Відчувала братнього народу, Україно, ти плече міцне (Максим Рильський, III, 1961, 30).

Словник синонімів

ЗЛИ́ГОДНІмн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИмн.,НЕГО́ДАперев. мн.,НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯперев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НАпідсил. розм., НЕЗГО́ДИНАдіал.,ЮДО́ЛЬкниж., заст.,НЕВЗГОДИ́НАрідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужідо всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав [Славко] себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). - Пор. неща́стя, тру́днощі. НЕГО́ДА (погана погода з дощем, снігом, сильним вітром і т. ін.), НЕПОГО́ДА, НЕ́ГІДЬзаст.,ПОГО́ДАдіал.,СКВИ́РАдіал.Заснеш - і чуєш: торготить вікно. Здається, хтось підійде до дверей, проситиме негоду переждати (В. Стус); Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене (П. Грабовський); Галицька осміхнулась, неначе блиснуло сонце з-за хмар в пилипівчану негідь та сльоту (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. сльота́. СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬрозм., МОКРОТЕ́ЧАрозм.,МОКРОТА́розм.,МОКРЕ́ЧАрозм.,ЛЯПАВИ́ЦЯрозм.,МОКВА́діал.,ЛЯПОТНЯ́ВАдіал.,ПЛЮТА́діал.Надворі сіра холодна сльота. Мокрий сніг заліплює очі, мряка пронизує до кісток (П. Колесник); Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (З. Тулуб); - Ну хто ж таки їздить на полювання, коли туман, коли за три кроки нічого не видно?Ваш шеф.. сидить тепер удома й на всі заставки кляне вчорашню мокротечу (Ю. Шовкопляс); Жито спрівало від мокречі (К. Гордієнко); Тротуари, мокра ляпавиця.. Світ одбився плямою в калюжі (М. Рильський); Надворі була негода: моква, туман, темрява (С. Чорнобривець); На вулицях ляпотнява страшенна (Леся Українка). - Пор. 1. него́да.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Прикмети негоди

Народні прикмети негоди, дощу, похолодання здавна допомагали передбачити погіршення погоди.

Прикмети поганої погоди

На калюжах під час дощу великі бульбашки — буде ще більше негода.

Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев – бути негоді й вітрові.

Чим дрібніші краплі дощу, тим довше дощитиме. Квіти нагідки (календули) та кульбаби перед дощем закриваються.

Зранку зовсім не співають жайворонки – сьогодні буде погана погода.

Ластівки літають низько і граються – буде дощ.

Ластівки над водою літають так низько, що мало не чіпляються крилами – до негоди.

У квітні вітер з південного заходу -чекай тривалої негоди.

Тиха й світла ніч без роси – наступного дня неодмінно занегодить.

Якщо сонце при сході яскраво-червоне, але незабаром заховається за хмару -невдовзі занегодить.

Худоба збивається докупи – на негоду. Народні прикмети про негоду Риби вискакують з води, перестає клювати – буде дощ.

Жаби вдень кумкають – скоро дощ. Ворони та галки збираються у зграї, каркають і сваряться – на негоду.

Ворона купається влітку у калюжі – буде дощ і похолодання.

Кіт лижеться, а гуси миються і чистяться дзьобами – до негоди.

Поникли квітки картоплі – бути негоді.

Джерела та література

Зовнішні посилання