Відмінності між версіями «Улякатися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Медіа)
 
(не показано 8 проміжних версій цього учасника)
Рядок 47: Рядок 47:
  
 
'''СПУ́ДЖУВАТИСЯ'''  кого, чого й без додатка, діал — Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко).
 
'''СПУ́ДЖУВАТИСЯ'''  кого, чого й без додатка, діал — Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко).
 +
 +
 +
===== Словник відмінків =====
 +
 +
<gallery>
 +
Файл: Рисунок1488л.png
 +
</gallery>
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 59: Рядок 66:
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  
==Див. також==
+
[https://espreso.tv/news/2014/06/11/vcheni_dovely_pravdyvist_vyslovlyuvannya_zlyakatys_do_smerti Злякатися до смерті]
 +
 
 +
 
 +
Наслідки переляку
 +
 
 +
{{#ev:youtube|upu1MnOf4Q0}}
 +
 
 +
 
 +
Переляк тускенських рейдерів
 +
 
 +
{{#ev:youtube|us3sXwBRUmA&v}}
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 77: Рядок 94:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 +
1. [https://ru.glosbe.com/uk/ru/%D0%B7%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F украинский-русский Словарь]
 +
 +
2. [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B20 Словник синонімів]
 +
 +
3. [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B7%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F#%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B20 Словник відмінків]
 +
 +
4. [http://sum.in.ua/s/zljakatysja Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
5. [http://rymy.in.ua/s/zljakatysja Словник рим]
 +
 +
6. [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=24&t=207 Словник фразеологічних синонімів]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Ул]]
 
[[Категорія:Ул]]

Поточна версія на 21:51, 16 жовтня 2018


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Грин. ІІІ. 587. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся.... Гол. І. 235.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УЛЯКАТИСЯ, ЗЛЯКАТИСЯ і рідко ІЗЛЯКАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Відчути ляк, страх; перелякатися.

Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг (Іван Котляревський, I, 1952, 104); [Женя:] Думаєш, як у перший раз мене сполохала, то я й тепер тебе злякаюсь?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 447); — Що тобі, Катре? — питаю. — Чи ти батька ізлякалася? (Марко Вовчок, I, 1955, 224); Сама Санька, мабуть, до смерті злякалася свого вчинку (Олесь Донченко, III, 1956, 29); // Здригнутися від несподіванки. — Чого се Мар'я Іванівна так зажурилася? — роздалося тихе питання ззаду Христі, аж вона злякалася (Панас Мирний, III, 1954, 152); Я побачив дядька Тимоху біля кузні. Стиха я підійшов і глянув на його. Глянув і злякався: обличчя бліде, очі позападали, якась мука світиться в їх (Борис Грінченко, I, 1963, 289).

Словник української мови: в 11 томах

УЛЯКАТИСЯ, ПЕРЕЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися.

Я аж засміявся. Він [цар] і почув, та як зикне, — Я перелякався, Та й прокинувсь… (Шевч., І, 1963, 251); Всі, видко було, дуже перелякалися і, боязко озириючися, задкували до ближчих кущів (Смолич, І, 1958, 53); * У порівн. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець. Вона, ота смілива, меткая Катря, немов перелякалася чого, збіліла… (Вовчок, І, 1955, 190).

Переляка́тися на смерть (до сме́рті) — відчути надзвичайно сильний страх, дуже злякатися. Зайці перелякались на смерть, а стара зайчиха аж зомліла з переляку (Н.-Лев., III, 1956, 292).

Словник синонімів

ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь) — На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде);

СТРАХА́ТИСЯ — Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський);

СТРАШИ́ТИСЯ — - Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, - презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); - Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? - сказала Настя (І. Нечуй-Левицький);

ПОЛО́ХАТИСЯ — Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький);

САХА́ТИСЯ — В перепуді після недавніх заколотів і повстань - государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко);

ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил.,УЖАХА́ТИСЯ[ВЖАХА́ТИСЯ] — Раптом Юра схоплюється і жахається - дороги далі нема (Ю. Смолич);

ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.,ТРІПОТА́ТИ [ТРІПОТІ́ТИ], ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим — Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла);

ХАРАПУ́ДИТИСЯ розм. — Харапудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же - подавай бог ноги! (І. Франко);

ПОЛОШИ́ТИСЯ — Мошко відкинув сю думку [про втечу]. Хто ще знає, чи є чого полошитися?

ТІ́ПАТИСЯ перед ким, чим, розм. — Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", - подумала Пріська вся тіпаючись.(Панас Мирний);

СПУ́ДЖУВАТИСЯ кого, чого й без додатка, діал — Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко).


Словник відмінків

Ілюстрації

Крик228.jpg Chto budet esli ispugatsya do polusmerti 1.jpg Im578x383-strax.jpeg 103063596 momo.jpg

Медіа

Злякатися до смерті


Наслідки переляку


Переляк тускенських рейдерів

В тег EmbedVideo введен неверный id "us3sXwBRUmA&v" видео для сервиса "youtube".

Джерела та література

  • Словник синонімів
  • Словник української мови: в 11 томах
  • Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  • Словник Грінченка
  • Словник відмінків
  • Словник фразеологічних синонімів

Зовнішні посилання

1. украинский-русский Словарь

2. Словник синонімів

3. Словник відмінків

4. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

5. Словник рим

6. Словник фразеологічних синонімів