Відмінності між версіями «Чумацтво»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чумацтво.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чумацтво1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чумацтво2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чумацтво3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 21:18, 16 жовтня 2018
Чумацтво, -ва, с. 1) Чумачество. Рудч. Чп. 220. Ходив чоловік у чумацтво. Мнж. 95. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві. Чуб. V. 524. 2) Соб. Чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич. О. 1861. X. 23.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Збірн. до чумак 1; чумаки. Поки, каша укипить, от чумацтво і розказує усяк, де хто ходив, що чував і що видав (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); Ревнули сірі воли, до гробу йдучи за своїм господарем, рушило й чумацтво за возом — останню послугу дати, вірному товаришу... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 182). 2. Чумацький промисел; чумакування. Нас було три брати; я — найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво (Марко Вовчок, I, 1955, 37); Братові було вже вісімнадцять років, як він умер, з Криму йдучи. І з того часу батько покинув чумацтво (Борис Грінченко, I, 1963, 314); У XVIII ст. на Україні дуже поширилось чумацтво — торгово-візницький промисел (Історія УРСР, I, 1953, 348).
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ЧУМАЦТВО — традиційний торговельно-візницький промисел, поширений в Україні у пізньосередньовічний та ранньомодерний час. Полягав у доставці вантажів (солі, риби, збіжжя, ін. товарів) з метою продажу на великі відстані з використанням возів, запряжених волами. Для захисту екон. інтересів, життя і майна в дорозі самостійні господарі-власники об’єднувалися у професійні громади — валки. Ч. відігравало важливу роль у розвитку екон. зв’язків між укр. землями до серед. 19 ст. — часу появи залізниць та парового судноплавства. Як релікт проіснувало до поч. 20 ст.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чума́цтво, чумакува́ння — купецький, торговельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від 15 століття до середини 19 століття. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії.