Відмінності між версіями «Безмін»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Безмін, -на,''' ''м.'' Безмѣнъ. ''Безмін да терези.'' К. ЧР. 71. Ум. '''Безмінчик.''' Ув. '''Безмінище, безміняка.''' | '''Безмін, -на,''' ''м.'' Безмѣнъ. ''Безмін да терези.'' К. ЧР. 71. Ум. '''Безмінчик.''' Ув. '''Безмінище, безміняка.''' | ||
| − | [[Категорія:Бе]] | + | [[Категорія:Бе]] |
| + | |||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | Походження слова безмін неясне. Висувалися такі версії: | ||
| + | |||
| + | Від тюркського batman («міра ваги»). | ||
| + | Від праслов'янського сполучення *bez měny («без зміни»). | ||
| + | Від арабо-турецького väznä («ваги»); можливо зближення з *bez měny. | ||
| + | Від фр. peson («пружинні ваги») через дав.-ісл. та дав.-швед. bismare. | ||
| + | Слово кантар походить від турецького kantar («одиниця ваги» «безмін»), похідного від арабського кінтар. Подальша етимологія: грец. κεντηναριον < лат. centenarium («міра ваги у 100 фунтів», пор. «центнер»). | ||
| + | |||
| + | ==Історія== | ||
| + | Важільний безмін | ||
| + | |||
| + | Безмін XIX століття. | ||
| + | Принцип роботи важільного безміна ґрунтується на законі важеля — відношення плечів дорівнює оберненому відношенню сил (ваги тягарів): l1/ l2 = F2/F1. | ||
| + | |||
| + | Важільні безміни відомі у двох варіантах: «російському» та «римському». Виділяють також «курляндський» тип безміна. | ||
| + | |||
| + | Російський безмін — металевий стрижень з постійним вантажем на одному кінці і гачком або чашкою для зважування предмета на іншому. Врівноважують безмен переміщенням уздовж стрижня другого гачка обойми або петлі, що слугує опорою стрижня безмена. | ||
| + | Римський безмін — відрізнюється від російського тим, що на ньому пересувається гиря, а положення точок опори і приросту ваги залишається постійним. Відлік ведеться по нанесеній на стрижень шкалі. | ||
| + | Курляндський безмін — має подвійну рівномірну шкалу. Назва походить від місця масового виробництва, зокрема такі безміни переважно виготовляли в Курляндській та Ліфляндській губерніях. | ||
| + | У геральдиці | ||
| + | Безмін зображено на гербі білоруського міста Шклов, на гербі комуни Ликселе в Швеції. | ||
| + | |||
| + | Пружинний безмін | ||
| + | |||
| + | Пружинний безмін (кантар) | ||
| + | Докладніше: Кантар (вага) | ||
| + | Принцип роботи пружинного безміна (кантара) заснований на законі Гука, який ще у 1660 році довів, що деформація, що виникає у пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі. Проте, це відкриття не було одразу використане на практиці. Лише наприкінці XVII століття Кристоф Вагель з Німеччини розробив першу модель таких безмінів. Ще півстоліття пійшло на те, щоб винайти безмін з залізним кільцем замість пружини. | ||
| + | Інші значення | ||
| + | Безмін — міра ваги в староруській системі мір до 1927 року: 1 безмін = 5 малих гривенок = 1/16 пуда = 1,022 кг. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 19:53, 16 жовтня 2018
Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміняка.
Зміст
Етимологія
Походження слова безмін неясне. Висувалися такі версії:
Від тюркського batman («міра ваги»). Від праслов'янського сполучення *bez měny («без зміни»). Від арабо-турецького väznä («ваги»); можливо зближення з *bez měny. Від фр. peson («пружинні ваги») через дав.-ісл. та дав.-швед. bismare. Слово кантар походить від турецького kantar («одиниця ваги» «безмін»), похідного від арабського кінтар. Подальша етимологія: грец. κεντηναριον < лат. centenarium («міра ваги у 100 фунтів», пор. «центнер»).
Історія
Важільний безмін
Безмін XIX століття. Принцип роботи важільного безміна ґрунтується на законі важеля — відношення плечів дорівнює оберненому відношенню сил (ваги тягарів): l1/ l2 = F2/F1.
Важільні безміни відомі у двох варіантах: «російському» та «римському». Виділяють також «курляндський» тип безміна.
Російський безмін — металевий стрижень з постійним вантажем на одному кінці і гачком або чашкою для зважування предмета на іншому. Врівноважують безмен переміщенням уздовж стрижня другого гачка обойми або петлі, що слугує опорою стрижня безмена. Римський безмін — відрізнюється від російського тим, що на ньому пересувається гиря, а положення точок опори і приросту ваги залишається постійним. Відлік ведеться по нанесеній на стрижень шкалі. Курляндський безмін — має подвійну рівномірну шкалу. Назва походить від місця масового виробництва, зокрема такі безміни переважно виготовляли в Курляндській та Ліфляндській губерніях. У геральдиці Безмін зображено на гербі білоруського міста Шклов, на гербі комуни Ликселе в Швеції.
Пружинний безмін
Пружинний безмін (кантар) Докладніше: Кантар (вага) Принцип роботи пружинного безміна (кантара) заснований на законі Гука, який ще у 1660 році довів, що деформація, що виникає у пружному тілі, пропорційна прикладеній до цього тіла силі. Проте, це відкриття не було одразу використане на практиці. Лише наприкінці XVII століття Кристоф Вагель з Німеччини розробив першу модель таких безмінів. Ще півстоліття пійшло на те, щоб винайти безмін з залізним кільцем замість пружини. Інші значення Безмін — міра ваги в староруській системі мір до 1927 року: 1 безмін = 5 малих гривенок = 1/16 пуда = 1,022 кг.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
