Відмінності між версіями «Бідкуватися»
(→Див. також) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Інфінітив_ бідкува́ти | |
| − | однина множина | + | однина |
| + | |||
| + | множина | ||
Наказовий спосіб | Наказовий спосіб | ||
| − | 1 особа | + | |
| − | 2 особа бідку́й бідку́йте | + | 1 особа- бідку́ймо |
| + | |||
| + | 2 особа- бідку́й, бідку́йте | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| − | 1 особа бідкува́тиму бідкува́тимемо, бідкува́тимем | + | |
| − | 2 особа бідкува́тимеш бідкува́тимете | + | 1 особа- бідкува́тиму, бідкува́тимемо, бідкува́тимем |
| − | 3 особа бідкува́тиме бідкува́тимуть | + | |
| + | 2 особа- бідкува́тимеш, бідкува́тимете | ||
| + | |||
| + | 3 особа- бідкува́тиме, бідкува́тимуть | ||
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| − | 1 особа бідку́ю бідку́ємо, бідку́єм | + | |
| − | 2 особа бідку́єш бідку́єте | + | 1 особа- бідку́ю, бідку́ємо, бідку́єм |
| − | 3 особа бідку́є бідку́ють | + | |
| + | 2 особа- бідку́єш, бідку́єте | ||
| + | |||
| + | 3 особа- бідку́є, бідку́ють | ||
Активний дієприкметник | Активний дієприкметник | ||
| Рядок 50: | Рядок 60: | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| − | чол. р. бідкува́в бідкува́ли | + | |
| − | жін. р. бідкува́ла | + | чол. р.- бідкува́в,бідкува́ли |
| − | сер. р. бідкува́ло | + | |
| + | жін. р.- бідкува́ла | ||
| + | |||
| + | сер. р.- бідкува́ло | ||
Активний дієприкметник | Активний дієприкметник | ||
| Рядок 60: | Рядок 73: | ||
Безособова форма | Безособова форма | ||
| − | Дієприслівник | + | Дієприслівник- бідкува́вши |
| − | бідкува́вши | + | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 19:35, 16 жовтня 2018
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Бідкуватися- Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134);
2. З оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335);
3. Без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273);
4. Рідковживане- Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408);
Слова синоніми
ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), КЛОПОТА́ТИСЯ, ОПІ́КУВАТИСЯ, БІДКУВА́ТИСЯ, БІДКУВА́ТИ, БОЛІ́ТИ за ким-чим (дуже сильно).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Інфінітив_ бідкува́ти
однина
множина
Наказовий спосіб
1 особа- бідку́ймо
2 особа- бідку́й, бідку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа- бідкува́тиму, бідкува́тимемо, бідкува́тимем
2 особа- бідкува́тимеш, бідкува́тимете
3 особа- бідкува́тиме, бідкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа- бідку́ю, бідку́ємо, бідку́єм
2 особа- бідку́єш, бідку́єте
3 особа- бідку́є, бідку́ють
Активний дієприкметник
Дієприслівник бідку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.- бідкува́в,бідкува́ли
жін. р.- бідкува́ла
сер. р.- бідкува́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник- бідкува́вши
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.
2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8
