Відмінності між версіями «Бідкуватися»
(→Див. також) |
|||
(не показано 15 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Категорія:Бі]] | [[Категорія:Бі]] | ||
− | == | + | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== |
− | + | 1. Бідкуватися- Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134); | |
+ | |||
+ | 2. З оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335); | ||
+ | |||
+ | 3. Без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273); | ||
+ | |||
+ | 4. Рідковживане- Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408); | ||
+ | |||
+ | ==Слова синоніми== | ||
+ | ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), КЛОПОТА́ТИСЯ, ОПІ́КУВАТИСЯ, БІДКУВА́ТИСЯ, БІДКУВА́ТИ, БОЛІ́ТИ за ким-чим (дуже сильно). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_188251982-stock-photo-close-up-shot-of-gloomy.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos_174244628-stock-photo-sad-teen-complaining-after-break.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:10-фраз-дитини-замість-–-Нема-чого-жалітися-Сама-вина-02-235x190.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bad-boss.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
− | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | Інфінітив_ бідкува́ти | ||
+ | однина | ||
+ | |||
+ | множина | ||
+ | |||
+ | Наказовий спосіб | ||
+ | |||
+ | 1 особа- бідку́ймо | ||
+ | |||
+ | 2 особа- бідку́й, бідку́йте | ||
+ | |||
+ | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
+ | |||
+ | 1 особа- бідкува́тиму, бідкува́тимемо, бідкува́тимем | ||
+ | |||
+ | 2 особа- бідкува́тимеш, бідкува́тимете | ||
+ | |||
+ | 3 особа- бідкува́тиме, бідкува́тимуть | ||
+ | |||
+ | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
+ | |||
+ | 1 особа- бідку́ю, бідку́ємо, бідку́єм | ||
+ | |||
+ | 2 особа- бідку́єш, бідку́єте | ||
+ | |||
+ | 3 особа- бідку́є, бідку́ють | ||
+ | |||
+ | Активний дієприкметник | ||
+ | |||
+ | Дієприслівник | ||
+ | бідку́ючи | ||
+ | |||
+ | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
+ | |||
+ | чол. р.- бідкува́в,бідкува́ли | ||
+ | |||
+ | жін. р.- бідкува́ла | ||
+ | |||
+ | сер. р.- бідкува́ло | ||
+ | |||
+ | Активний дієприкметник | ||
+ | |||
+ | Пасивний дієприкметник | ||
+ | |||
+ | Безособова форма | ||
+ | |||
+ | Дієприслівник- бідкува́вши | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177. | ||
+ | |||
+ | 2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 19:35, 16 жовтня 2018
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = Бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Бідкуватися- Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Іван Франко, III, 1950, 134);
2. З оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. — Оце, боже мій! де це вона загаялась? — бідкались баби (Нечуй-Левицький, II, 1956, 335);
3. Без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Дбати про кого-, що-небудь; клопотатися, піклуватися. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Ніколи зараз і діточками втішатись... (Марко Вовчок, I, 1955, 273);
4. Рідковживане- Жити в бідності, бідувати. — Матері буду усього постачати, чого забажа. Нехай, коли досі бідкалась, .. у розкоші поживе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 408);
Слова синоніми
ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), КЛОПОТА́ТИСЯ, ОПІ́КУВАТИСЯ, БІДКУВА́ТИСЯ, БІДКУВА́ТИ, БОЛІ́ТИ за ким-чим (дуже сильно).
Ілюстрації
Див. також
Інфінітив_ бідкува́ти
однина
множина
Наказовий спосіб
1 особа- бідку́ймо
2 особа- бідку́й, бідку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа- бідкува́тиму, бідкува́тимемо, бідкува́тимем
2 особа- бідкува́тимеш, бідкува́тимете
3 особа- бідкува́тиме, бідкува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа- бідку́ю, бідку́ємо, бідку́єм
2 особа- бідку́єш, бідку́єте
3 особа- бідку́є, бідку́ють
Активний дієприкметник
Дієприслівник бідку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.- бідкува́в,бідкува́ли
жін. р.- бідкува́ла
сер. р.- бідкува́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник- бідкува́вши
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 177.
2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8