Відмінності між версіями «Штирк»

Версія за 16:24, 16 жовтня 2018

Штирк, -ка, м. Хвастунъ, фертикъ. Бачили такого штирка. Ном. № 2588.

Сучасні словники

• ХВАЛЬКО́розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь),
• ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.;
• САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе);
• ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); [Данило:] От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати [Атта Троль], Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).

                                                                                                (Словник синонімів)

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання