Відмінності між версіями «Ґзитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ґзитися 4.jpg|225px|thumb|left|Тварина ґзиться]]|} | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ґзитися 4.jpg|225px|thumb|left|Тварина ґзиться]]|} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 17:09, 16 жовтня 2018
ҐЗИ́ТИСЯ, ґжу́ся, ґзи́шся, недок., діал. Шаленіти Крізь ворота бачили [Омелько з дівчиною] прездорові заґратовані клітки з хижим звіром, з левами, тиграми, вовками, що ґзилися (О. Ільченко); Убезпечуєш себе від типово українського “неврозу невизнання” – принаймні не ґзишся, як ужалена, щоразу, коли де-небудь на середньоамериканських широтах добродушний Мак з автозаправки, почувши, що ти з України, привітно питає: ”А де це?” (О. Забужко); // Дуріти (у 2 знач.) Хіба він не бачить, що вона ґзиться з парубками, мов дівка розбещена? (М. Коцюбинський).
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
 |
 |
 |
