Відмінності між версіями «Фудульний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Фудульний, -а, -е. '''Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, ...) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 6 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Фудульний, -а, -е. '''Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. ''Федьк. | '''Фудульний, -а, -е. '''Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. ''Федьк. | ||
[[Категорія:Фу]] | [[Категорія:Фу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''<big><big>[http://sum.in.ua/s/fuduljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</big> | ||
+ | </big>''' | ||
+ | |||
+ | '''ФУДУ́ЛЬНИЙ''', а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | '''<big>Орфографія (словоформи)</big>''' | ||
+ | '''Однина''' '''Множина''' | ||
+ | Називний - фудульний Називний - фудульні | ||
+ | Родовий - фудульного Родовий - фудульних | ||
+ | Давальний - фудульному Давальний - фудульним | ||
+ | Знахідний - фудульний, фудульного Знахідний - фудульні, фудульних | ||
+ | Орудний - фудульним Орудний - фудульними | ||
+ | Місцевий - у/на фудульн-ому/-ім Місцевий - у/на фудульних | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний4.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний5.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний6.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:37, 16 жовтня 2018
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29).
Орфографія (словоформи) Однина Множина Називний - фудульний Називний - фудульні Родовий - фудульного Родовий - фудульних Давальний - фудульному Давальний - фудульним Знахідний - фудульний, фудульного Знахідний - фудульні, фудульних Орудний - фудульним Орудний - фудульними Місцевий - у/на фудульн-ому/-ім Місцевий - у/на фудульних