Відмінності між версіями «Фудульний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Фудульний, -а, -е. '''Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. ''Федьк. | '''Фудульний, -а, -е. '''Надменный, гордый, высокомѣрный. ''Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. ''Федьк. | ||
[[Категорія:Фу]] | [[Категорія:Фу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''<big><big>[http://sum.in.ua/s/fuduljnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</big> | ||
| + | </big>''' | ||
| + | |||
| + | '''ФУДУ́ЛЬНИЙ''', а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | '''<big>Орфографія (словоформи)</big>''' | ||
| + | '''Однина''' '''Множина''' | ||
| + | Називний - фудульний Називний - фудульні | ||
| + | Родовий - фудульного Родовий - фудульних | ||
| + | Давальний - фудульному Давальний - фудульним | ||
| + | Знахідний - фудульний, фудульного Знахідний - фудульні, фудульних | ||
| + | Орудний - фудульним Орудний - фудульними | ||
| + | Місцевий - у/на фудульн-ому/-ім Місцевий - у/на фудульних | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний4.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фудульний6.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:37, 16 жовтня 2018
Фудульний, -а, -е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ФУДУ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Гордовитий, зарозумілий, пихатий. — Бідні люди не такі дуже перебірчиві [перебірливі] та фудульні. Хоч новий дім буде трохи недогідний, тут тісний, там темний або що, то їм і то буде аж надто добре (Іван Франко, III, 1950, 117); Іван був хмурний, неввічливий і дуже фу дульний (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 59); Ото пан був! Фудульний пан.. Нема нині таких. То бувало не приступай! (Остап Вишня, II, 1956, 29).
Орфографія (словоформи)
Однина Множина
Називний - фудульний Називний - фудульні
Родовий - фудульного Родовий - фудульних
Давальний - фудульному Давальний - фудульним
Знахідний - фудульний, фудульного Знахідний - фудульні, фудульних
Орудний - фудульним Орудний - фудульними
Місцевий - у/на фудульн-ому/-ім Місцевий - у/на фудульних
Ілюстрації
|
|
|
|
