Відмінності між версіями «Іменитий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
== Словник Грінченка ==
+
===== ІМЕНИ́ТИЙ, =====
'''Іменитий, -а, -е. '''Именитый, знатный. ''Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих. ''Чуб. І. 169.
+
( а, е, заст. Знатний.) — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24).<br /><br /><br />
[[Категорія:Ім,Їм]]
+
<br />
== Сучасні словники ==
+
<big>1)</big>. <big>Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний.</big> Перша злива у весняній силі, Наче золоті напнуті струни Над полями знатної артілі імені Паризької Комуни (Ігор Муратов, Трибуна, 1950, 33); Багата і славна наша республіка на знатних людей — передовиків промисловості і сільського господарства, новаторів виробництва, невтомних трудівників (Радянська Україна, 4.VII 1958, 1); Знатний снайпер; Знатна ланкова.
[[Словник української мови Академічний тлумачний словнк (1970-1980)]]
+
 
ІМЕНИ́ТИЙ, а, е, заст. Знатний. — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24).
+
<big>2).</big> розм. <big>Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий</big>. Шишак, панцир і меч булатний; Спис з прапором, щит дуже знатний (Іван Котляревський, I, 1952, 267); Знатна вечеря.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 19.
+
 
 +
<big>3)</big>.<big>Який належить до знаті</big> (у 1 знач.). Бажали б пани польські повидавати своїх дочок за багатирів і з роду знатного... Так де ж ти набереш стільки багатих та знатних женихів? (Панас Мирний, I, 1949, 206); Родовитий боярин не міг служити під начальством менш знатної людини або навіть на однаковій посаді з людиною менш знатною (Історія СРСР, I, 1956, 122).
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Посилання:http://sum.in.ua/p/4/19/1
 +
 
 +
 
 +
 
 +
http://poradumo.com.ua/wp-content/uploads/2015/11/11b743ec90e076224683a992dae5bcc1.jpg
 +
http://poradumo.com.ua/wp-content/uploads/2015/11/419507917af130802056468c89501c74.jpg

Поточна версія на 14:37, 16 жовтня 2018

ІМЕНИ́ТИЙ,

( а, е, заст. Знатний.) — Що ж — вона хоч і не іменитого роду, але чесної сім'ї (Леся Українка, III, 1952, 504); Глянув король, глянули королевичі.. та інші гості імениті, а перед ними стоїть Іван — мужицький син (Анатолій Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 24).



1). Відомий своїми подвигами, заслугами; видатний. Перша злива у весняній силі, Наче золоті напнуті струни — Над полями знатної артілі імені Паризької Комуни (Ігор Муратов, Трибуна, 1950, 33); Багата і славна наша республіка на знатних людей — передовиків промисловості і сільського господарства, новаторів виробництва, невтомних трудівників (Радянська Україна, 4.VII 1958, 1); Знатний снайпер; Знатна ланкова.

2). розм. Який має добрі якості; надзвичайний, чудовий. Шишак, панцир і меч булатний; Спис з прапором, щит дуже знатний (Іван Котляревський, I, 1952, 267); Знатна вечеря.

3).Який належить до знаті (у 1 знач.). Бажали б пани польські повидавати своїх дочок за багатирів і з роду знатного... Так де ж ти набереш стільки багатих та знатних женихів? (Панас Мирний, I, 1949, 206); Родовитий боярин не міг служити під начальством менш знатної людини або навіть на однаковій посаді з людиною менш знатною (Історія СРСР, I, 1956, 122).


Посилання:http://sum.in.ua/p/4/19/1


11b743ec90e076224683a992dae5bcc1.jpg 419507917af130802056468c89501c74.jpg