Відмінності між версіями «Дільниця»

Версія за 13:53, 16 жовтня 2018

Cловник Грінченка

Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДІЛЬНИ́ЦЯ, і, жін.

• Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. Центром масово-політичної роботи серед виборців є виборча дільниця (Радянська Україна, 23.I 1951, 1); Тут є велика лікарська дільниця, що об'єднує 13 медпунктів, є лікарня (Остап Вишня, I, 1956, 358); Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної), які можуть працювати незалежно одна від одної (Наука і життя, 5, 1959, 4).

• рідко. Те саме, що ділянка 1. На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Андрій Головко, I, 1957, 448); Розвідка донесла про скупчення на цій дільниці ударних військ прориву з танками й авіацією (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 79).

Словник паронімів

o Дільниця. Ділянка. Дільниця ~ це адміністративно самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також виборча дільниця. Ділянка - частина поверхні, площі (садова ділянка; дослідна ділянка).