Відмінності між версіями «Поверх»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 20 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
'''Пове́рх, '''''нар. ''1) Сверхъ. ''І сліду нема, мов поверх води поплили. ''Шевч. 296. 2) Выше, надъ. ''Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. ''Ном. № 231. 3) Наверхъ. ''Кожух носить навыворот шерстю поверх. ''Стор. МПр. 169. 4) Свыше. ''Поверх сотні. ''Хотин. у.  
 
'''Пове́рх, '''''нар. ''1) Сверхъ. ''І сліду нема, мов поверх води поплили. ''Шевч. 296. 2) Выше, надъ. ''Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. ''Ном. № 231. 3) Наверхъ. ''Кожух носить навыворот шерстю поверх. ''Стор. МПр. 169. 4) Свыше. ''Поверх сотні. ''Хотин. у.  
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
'''[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Іван Франко, VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33);
 +
//  Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка, V, 1956, 403);
 +
//  Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка, II, 1951, 510); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146).
 +
 +
2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (Робітнича газета, 17.X 1965, 2).
 +
 +
3. рідко. Те саме, що поверхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60).
 +
 +
4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355).
 +
 +
 +
'''[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85 Словник UA]'''
 +
 +
 +
ПОВЕРХ. 1. присл. Зверху чого-небудь. В білому одіта, І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця [вродливиця] заснула (Щог., Поезії, 1958, 116); Несторова закуталась у хустину, одягла при допомозі Нестора шубу поверх (Вільде, Сестри.., 1958, 577); На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом.. Поверх розмашисто навскіс червоним олівцем: «Замполіту. Здати в архів» (Логв., Давні рани, 1961, 11).
 +
 +
2. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу чи місце: а) вище від яких, над якими що-небудь розміщується або відбувається якась дія. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тілько гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Мирний, IV, 1955, 312); Крижицький.. наймав збиту з дощок комірку з віконцем поверх дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 158); б) вище від яких спрямована дія. Вчителька.. глянула на дівчинку поверх окулярів (Коз., Листи.., 1967, 7); Очі його дивились кудись уперед, поверх ворога (Тют., Вир, 1964, 537).
 +
 +
3. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є, перебуває. Грицько вертався з поля з снопами, аж трьома возами. Він за одним, Христя за другим; а син.. сидів на третім поверх снопів (Мирний, І, 1949, 413); На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (Стельмах, І, 1962, 343).
 +
 +
4. прийм., з род. і знах. в., рідко. Те саме, що понад 5. Вона мала поверх двадцять років і була висока (Коб., І, 1956, 375); Записав [І. Франко] понад 400 пісень та поверх 1300 коломийок (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 53).
 +
 +
5. прийм., з род. в., рідко. Те саме, що понад 6. Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Номис, 1864, № 4043); Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю. Янов., II, 1958, 116).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:поверх4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|2lLlEXVs3d4}}
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 13:51, 16 жовтня 2018

Поверх, -ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п’ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.

Пове́рх, нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні. З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (Іван Франко, VII, 1951, 306); Терем київських князів збудований був на два поверхи (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 33); // Ряд приміщень на судні, розташованих на одному рівні. Взагалі пароход [пароплав] гарний, чистий дуже, великий (з трьома поверхами) (Леся Українка, V, 1956, 403); // Ряд предметів, розташованих горизонтально, на одному рівні. Лавки [у залі цирку] йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Леся Українка, II, 1951, 510); Хати [в татарському селі] без дахів, скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. Я нарахував 11 поверхів (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 146).

2. гірн. Частина шахтного поля, розташована між штреками. Тут [під Охтиркою] вже видобувають нафту і газ з трьох розвіданих верхніх поверхів (Робітнича газета, 17.X 1965, 2).

3. рідко. Те саме, що поверхня 1. Весело сонце на сході вставало, Сяєвом в поверху озера грало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 304); Пішла хвиля та брижі далеко по гладенькому поверсі води (Нечуй-Левицький, I, 1956, 60).

4. діал. Верх. І почала [Параска] їх [подушки] складати.., а саму невеличку, наче пампушку ту, одним махом руки якоюсь круглою зробила і на самий поверх кинула (Панас Мирний, IV, 1955, 355).


Словник UA


ПОВЕРХ. 1. присл. Зверху чого-небудь. В білому одіта, І поверх парчею срібною покрита, Тихим сном навіки вродниця [вродливиця] заснула (Щог., Поезії, 1958, 116); Несторова закуталась у хустину, одягла при допомозі Нестора шубу поверх (Вільде, Сестри.., 1958, 577); На обкладинці [папки] приклеєно ярлика з видрукуваним на машинці написом.. Поверх розмашисто навскіс червоним олівцем: «Замполіту. Здати в архів» (Логв., Давні рани, 1961, 11).

2. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу чи місце: а) вище від яких, над якими що-небудь розміщується або відбувається якась дія. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тілько гарячий вітер гуляє та сонце розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Мирний, IV, 1955, 312); Крижицький.. наймав збиту з дощок комірку з віконцем поверх дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 158); б) вище від яких спрямована дія. Вчителька.. глянула на дівчинку поверх окулярів (Коз., Листи.., 1967, 7); Очі його дивились кудись уперед, поверх ворога (Тют., Вир, 1964, 537).

3. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, на поверхні якого хто-, що-небудь є, перебуває. Грицько вертався з поля з снопами, аж трьома возами. Він за одним, Христя за другим; а син.. сидів на третім поверх снопів (Мирний, І, 1949, 413); На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (Стельмах, І, 1962, 343).

4. прийм., з род. і знах. в., рідко. Те саме, що понад 5. Вона мала поверх двадцять років і була висока (Коб., І, 1956, 375); Записав [І. Франко] понад 400 пісень та поверх 1300 коломийок (Нар. тв. та етн., 1, 1968, 53).

5. прийм., з род. в., рідко. Те саме, що понад 6. Поверх моєї праці та ще мене б'ють (Номис, 1864, № 4043); Не знаю, що змушувало лаборантів і монтажниць так працювати: їм же ніхто не платитиме за час, що вони прогають поверх своїх годин (Ю. Янов., II, 1958, 116).

Ілюстрації

Поверх1.jpg Поверх2.jpg Поверх3.jpg Поверх4.jpg


Медіа

Джерела та література