Відмінності між версіями «Шабельтас»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ШАБЕЛЬТА́С, а, ч., військ., заст. Ремінь, на якому носили шаблю; портупея. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:29, 16 жовтня 2018
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв’язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШАБЕЛЬТА́С, а, ч., військ., заст. Ремінь, на якому носили шаблю; портупея. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394.
Ілюстрації
|
|
|
|
