Відмінності між версіями «Милити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четве...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. ''Чуб. V. 395.  
 
'''Милити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''Мылить, намыливать. ''Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. ''Чуб. V. 395.  
 
[[Категорія:Ми]]
 
[[Категорія:Ми]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
*  Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 128);
 +
*  Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. Бетя була під стріхою тієї самої клуні, де півгодини тому Крук милив саморобним квачем Кабанцеві щоки (Микола Трублаїні, I, 1955, 59);
 +
*  Розчиняти мило у воді. Милити воду.
 +
 +
*  Милити очі ; Милити шию (голову, холку) кому — висловлювати догану кому-небудь; дуже лаяти когось. Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 73); — Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар парткому (Григорій Епік, Тв., 1958, 57).
 +
 +
                                                                                              (Академічний тлумачний словник)
 +
 +
==Ілюстріції==
 +
[[Файл:милити 1.jpg]]
 +
[[Файл:намилити 2.jpg]]
 +
[[Файл:милити 3.jpg]]

Версія за 12:27, 16 жовтня 2018

Милити, -лю́, -лиш, гл. Мылить, намыливать. Їдна шиє, друга миє, третя поливає, а четверта милом милить, п’ята помилив. Чуб. V. 395.

Сучасні словники

  • Натирати милом що-небудь змочене водою; намилювати. Тепла вода, брусок простого мила, полотняний рушник. З задоволенням я милю й шкребу собі голову (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 128);
  • Мазати когось, щось чим-небудь змоченим мильною піною. Бетя була під стріхою тієї самої клуні, де півгодини тому Крук милив саморобним квачем Кабанцеві щоки (Микола Трублаїні, I, 1955, 59);
  • Розчиняти мило у воді. Милити воду.
  • Милити очі ; Милити шию (голову, холку) кому — висловлювати догану кому-небудь; дуже лаяти когось. Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубощі в повітрі... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 73); — Я знаю, що ти будеш милити мені холку, — додав Логвин. — Адже ж будеш? — запитував він, позираючи трохи винувато, чекаючи, що на це скаже секретар парткому (Григорій Епік, Тв., 1958, 57).
                                                                                              (Академічний тлумачний словник)

Ілюстріції

Милити 1.jpg Намилити 2.jpg Файл:Милити 3.jpg