Відмінності між версіями «Ремствувати»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
РЕ́МСТВУВАТИ – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось. | РЕ́МСТВУВАТИ – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось. | ||
| + | [http://РЕ́МСТВУВАННЯ http://sum.in.ua/s/remstvuvannja],я, сер. Дія за значенням ремствувати. Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе зробити, щоб не було задержки, не було ремствування на Мар'ю (Панас Мирний, III, 1954, 174); Люди низько кланялися й цілували Ядзю в руку, але в натовпі було чутно приглушене ремствування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 09:57, 16 жовтня 2018
Ремствувати, -вую, -єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.
Зміст
Сучасні словники
РЕ́МСТВУВАТИ – виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, нарікати на когось, щось. http://sum.in.ua/s/remstvuvannja,я, сер. Дія за значенням ремствувати. Христя, як муха, літала, радніша усюди поспіти, усе зробити, щоб не було задержки, не було ремствування на Мар'ю (Панас Мирний, III, 1954, 174); Люди низько кланялися й цілували Ядзю в руку, але в натовпі було чутно приглушене ремствування (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 145).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Власне, нема чого ремствувати й сердитися на колишніх товаришів та друзів, вони просто залякані. Слободою он не перестають ширитися різні поголоски, страшні й лиховісні: паламаришин семінарист, мовляв, проти бога й царя, душогуб, стріляв у якогось губернатора, але не вцілив, з глузду зсунувся.Микола Сиротюк "Забіліли сніги"
