Відмінності між версіями «Лютувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59....) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Лютує голод в Україні. ''Шевч. 332. ''Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. ''Кв. II. 18. ''Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. ''МВ. І. 73. 2) Паять. | '''Лютува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''1) Свирѣпствовать, злиться. ''Ревуть, лютують вороги. ''Шевч. 59. ''Лютує голод в Україні. ''Шевч. 332. ''Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. ''Кв. II. 18. ''Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. ''МВ. І. 73. 2) Паять. | ||
[[Категорія:Лю]] | [[Категорія:Лю]] | ||
+ | |||
+ | ==Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980)== |
Версія за 10:12, 16 жовтня 2018
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
==Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)==