Відмінності між версіями «Племенник»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:племенник.jpg]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:племенник.jpg]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:08, 15 жовтня 2018
Племенник, -ка, м. = Небіж.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НЕ́БІЖ, небожа, чол.
1. Син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних); племінник. З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Леся Українка, III, 1952, 193); Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно (Андрій Головко, II, 1957, 272).
2. пестл. Звертання до чоловіка, молодшого віком. Хто не вміє заробить, То той не вмітиме й пожить. А ти як думаєш, небоже? (Тарас Шевченко, II, 1963, 331); Ой казав же мені батько: — Женися, небоже (Коломийки, 1969, 250).
3. заст. Бідолаха. — Проспівав ти літо боже, — Вдача вже твоя така, — А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 82).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 248.