Відмінності між версіями «Набриднути»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
2. Безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); | 2. Безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292); | ||
| + | |||
| + | ==Слова синоніми== | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 20:02, 15 жовтня 2018
Набриднути. См. Набридати.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. НАБРИДНУТИ- мин. ч. набрид; док.
Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати.
Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45);
Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149);
2. Безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292);
Слова синоніми
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Інфінітив- набри́днути
однина множина
Наказовий спосіб 1 особа набри́днімо, набри́днім 2 особа набри́дни набри́дніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа набри́дну набри́днемо, набри́днем 2 особа набри́днеш набри́днете 3 особа набри́дне набри́днуть
МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. набри́д, набри́днув набри́дли, набри́днули жін.р. набри́дла, набри́днула сер.р. набри́дло, набри́днуло
Активний дієприкметник- набри́длий
Пасивний дієприкметник
Безособова форма
Дієприслівник- набри́дши, набри́днувши
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/nabrydaty
2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8
