Відмінності між версіями «Владарь»
(→Сучасні словники) |
(→За словником) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==За словником== | ==За словником== | ||
Тлумачення слова у - словниках | Тлумачення слова у - словниках | ||
| + | |||
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. | 1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. | ||
| Рядок 17: | Рядок 18: | ||
Тлумачний словник української мови | Тлумачний словник української мови | ||
| − | + | 5.Влaдарь - власник | |
Церковнослов'янський словник | Церковнослов'янський словник | ||
Версія за 17:19, 15 жовтня 2018
Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
За словником
Тлумачення слова у - словниках
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.
2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.
4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Тлумачний словник української мови
5.Влaдарь - власник Церковнослов'янський словник
Ілюстрації
МедіаДив. такожДодаткова інформація https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA Джерела та літератураЮридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. https://www.youtube.com/ Зовнішні посилання |
