Відмінності між версіями «Владарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Вл]]
 
[[Категорія:Вл]]
  
==Сучасні словники==
+
==За словником==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Тлумачення слова у - словниках
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
+
1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.  
 
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.  
2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар
+
 
 +
2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.
3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.
+
 
 +
3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель.
 
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
 
Том 1, ст. 244.  
 
Том 1, ст. 244.  
4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.
+
 
 +
4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.
 
Тлумачний словник української мови
 
Тлумачний словник української мови
 +
 
  5.Влaдарь - власник
 
  5.Влaдарь - власник
 
Церковнослов'янський словник
 
Церковнослов'янський словник

Версія за 17:19, 15 жовтня 2018

Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех.

За словником

Тлумачення слова у - словниках 1.Владарь, ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Желех. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244.

2.ВЛА́ДА́Р, владаря, чол., уроч. Те саме, що володар Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 701.

3.Владарь, -ря, м. Обладатель, владѣтель, повелитель. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 244.

4.Владарь-даря́, ч., кого, чого і без додатка. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Тлумачний словник української мови

5.Влaдарь - власник

Церковнослов'янський словник

Ілюстрації

Власник.jpg

Медіа

Див. також

Додаткова інформація https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Джерела та література

Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-749-200-1.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 244. 
https://www.youtube.com/

Зовнішні посилання