Відмінності між версіями «Харсон»

Версія за 15:59, 15 жовтня 2018

Харсон, -ну, м. Херсонъ. Полт. Шейк. місто, обласний центр на півдні України. Важливий економічний центр півдня України. Адміністративний центр Херсонської області. Значний залізничний вузол (на лінії Миколаїв—Снігурівка—Джанкой), морський торговельний порт, річковий порт. Місто розташоване на правому високому березі Дніпра. Херсон має місто-супутник Олешки.

Походження назви

Як перше місто з так званого «Грецького проекту» Григорія Потьомкіна та Катерини II, було назване на честь найвідомішого міста-колонії Херсонес, що розташоване у Криму. Антична назва Херсонес — давньогрецьке діалектне слово «півострів». Але для назви було використано візантійський варіант, що вперше з'являється за часів імператора Зенона.

Історія

Давня історія

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де була розташована Херсонська фортеця, а зараз міститься один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV—III ст. до н. е.

Заснування міста

У 1737 році під час Російсько-турецької війни 1735—1739 років на правому березі Дніпра було побудовано укріплення Олександр-Шанц. За Кючук-Кайнарджійською мирною угодою 1774 року між Османською імперією і Росією, до Росії відійшли землі між Дніпром і Південним Бугом. Щоб убезпечити їх від можливих нападів, треба було спорудити нову потужну фортецю, а заодно надійний флот. Визначити місце було відряджено експедицію, що її очолив віце-адмірал Сенявін, що був командувачем Азовського флоту. Саме він запропонував будувати корпуса суден під прикриттям укріплень Олександрівського Шанца, а вже потім, провівши їх до Глибокої гавані, в Дніпровсько-Бузькому лимані споряджати їх, ставити гармати та щогли. План Сенявіна був схвалений рескриптом Катерини II в грудні 1775 року. Саме так і будували кораблі в Херсонському адміралтействі, аж до його ліквідації у 1827 році.

Херсон запозичив свою назву в давньогрецького міста Херсонеса Таврійського (грецьке Χερσόνησος, Херсонесос означає півострів). На карті імперії з'явилося нове місто — Херсон, указ про заснування якого 18 червня 1778 року підписала Катерина II. У Херсоні розпочиналося будівництво Чорноморського флоту. Вересневого дня 1783 року зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший 66-гарматний великий корабель «Слава Екатерины».

Одним із засновників міста став князь Григорій Потьомкін-Таврійський, а керівником будівництва фортеці — І. А. Ганнібал — двоюрідний дід Олександра Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М. С. Мордвинов, а адмірал Федір Ушаков не лише брав участь у створенні бойових кораблів, а й готував їхні екіпажі до дій проти османського флоту.

У 1787 році командувачем військами при Херсоні та Кінбурні було призначено видатного полководця Олександра Суворова. Він першим відзначив відчайдушність херсонців, їх готовність захищати своє місто у важкий воєнний час.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв'язків Російської імперії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

З Херсоном були тісно пов'язані долі багатьох історичних осіб України, Польщі та Росії 18 ст.

Новий час

У 1803 р. Херсон став центром губернії, що охоплювала мало не цілий південь тодішньої України. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітилося значне зростання економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щороку вивозили звідси до Великої Британії, Німецької імперії, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, вироби легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 р. залізнична колія з'єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис. чоловік. Місто було не лише адміністративним, а й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало понад 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Висококласних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та доброустрою виконувала міська дума. Саме тут колишню запорозьку славу примножували козаки та їхні отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створено Чорноморське козацьке військо.

Новітній час

Після 1991 р. Херсон доволі стабільно пережив економічну та соціальну кризу. Було відкрито нові підприємства, зокрема автомобілебудівний завод СКІФ, підприємство Анто-Рус, що випускає автобуси.

Було проведено структурну перебудову великих херсонських підприємств. Суднобудівний завод отримав багато замовлень з-за кордону, на нафтопереробний завод прийшли потужні інвестори з Росії та Казахстану.

Відновлено пам'ятник засновникові міста Григорію Потьомкіну, зруйнований у 1920 р. 2002 року почалася реставрація Свято-Успенського собору, відновлюється римо-католицький костел, будується лютеранська кірха.

Населення

Населення міста станом на 2014 рік — 297 593 осіб. (2014), населення агломерації — понад 350 тис. осіб.

Геральдика

Адміністративний поділ

Херсон поділений на три райони: Суворівський район — найстаріший район міста, на території якого розташований історичний центр. Район включає також мікрорайони Таврійський, Північний та район Млини. Корабельний район включає мікрорайони Шуменський, Корабел, Забалка, Сухарне, Житлоселище, Селище — 4, Селище — 5. Дніпровський район включає ХБК, Текстильний, Склотара, Слобідка, Воєнка, Східний.

Економіка

У радянський період Херсон став великим промисловим містом (попри занепад у роки війни 1941–1944). Провідні галузі промисловості: металообробна і машинобудівна (зокрема, суднобудування і сільськогосподарське машинобудування), харчова і текстильна. Найважливіші підприємства машинобудування та металообробної промисловості: Херсонський комбайновий завод ім. Г. Петровського, Херсонський суднобудівний завод, суднобудівний і судноремонтний завод імені Комінтерну, судноремонтний завод, електромашинобудівний завод, завод карданних валів. З підприємств харчової промисловості найбільшими є Херсонський консервний комбінат, хлібний, м'ясний, рибний комбінати, млинокомбінат, молочний, виноробний заводи, макаронна фабрика. Легка промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, шкіряно-взуттєвим комбінатом, взуттєвою і швейною фабриками. Працюють нафтоперегінний завод (нафта надходить з Росії системою «Придніпровських нафтопроводів»), великий склотарний завод, завод залізобетонних виробів тощо. Промислові підприємства виробляють морські вантажні судна, танкери, сейнери, теплоходи, тракторні причепи тощо. За 2009 рік 106 промисловими підприємствами міста реалізовано товарної продукції на суму 3542,0 млн грн.

Спорт

В Херсоні базується жіноча гандбольна команда Дніпрянка-багаторазовий бронзовий призер Чемпіонату України з гандболу серед жінок.

Природні ресурси

Корисні копалини: підземна питна вода, мінеральна вода, глини, суглинки. Заповідники: на території міста розміщено 11 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Дніпро біля Херсону

• Ботанічний сад Херсонського державного університету. Площа 14 га. Закладено в 1934 р. В колекціях ботанічного саду більш як 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин (33 види голонасінних та 555 видів покритонасінних), 16 видів мохів та 23 види лишайників, 60 видів грибів.
• Дендропарк Херсонського державного аграрного університету. Площа 2,4 га. Закладено в 1951—1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.
• Дендропарк Науково-дослідного інституту землеробства південних регіонів. Площа 5,6 га. Парк закладено в 1956 р. в регулярно-ландшафтному стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників.
• Парк Херсонського обласного ліцею («Казенний сад»). Площа 8 га. Один з найстаріших парків міста, закладений у 1868 р. Пам'ятка садово-паркового мистецтва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників.

Пам'ятки природи місцевого значення:

• дуб черешчатий в Шевченківському парку (див. Дуб черешчатий (Херсон, Шевченківський парк)), висаджений у 1869 р. при закладці парку;
• дуб черешчатий у районі аграрного університету (Дуб на «Інтенсивці»), висаджений у 1899 р.;
• віковий дуб біля шахового клубу;
• віковий дуб у парку обласного ліцею по вул. Полтавській;
• віковий в'яз по вул. Суворова, 6;
• віковий дуб біля пожежної частини Корабельного району;
• дуб черешчатий по вул. Декабристів, 31.

Освіта та культура

Херсон — значний науковий і культурний центр: один з найбільших у південній Україні університетів (Херсонський державний університет), а також — Херсонський національний технічний університет, Херсонський державний аграрний університет, 12 середніх спеціальних училищ і технікумів (судномеханічний, машинобудівний, гідрометеорологічний, медичний, два морехідні); два театри — обласний музично-драматичний і ляльковий; філармонія; Херсонський краєзнавчий музей; Палац культури, Український науково-дослідний інститут зрошуваного хліборобства.

Освіта

Херсон — важливий навчальний та освітній центр. Працюють 15 ВНЗ:

• Херсонський національний технічний університет
• Херсонський державний університет
• Херсонський державний аграрний університет
• Херсонська державна морська академія
• Херсонський економічно-правовий інститут
• Херсонський інститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом
• Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
• Міжнародний університет бізнесу і права
• Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
• Херсонська філія Європейського університету
• Херсонська філія Національного університету внутрішніх справ МВС України
• Херсонська філія Одеського морського тренажерного центру
• Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
• Херсонська філія Київських державних курсів іноземних мов
• Херсонська філія Міжнародного Слов'янського університету

Музеї

• Херсонський обласний краєзнавчий музей
• Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка
• Літературна Херсонщина, музей-квартира Б. А. Лавреньова
• Херсонський природно-екологічний музей

Театри

• Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша
• Обласний театр ляльок
• Херсонська обласна філармонія

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша

Кінотеатри

• Україна
• Ювілейний
• «Мультиплекс»

Культові споруди

У Херсоні свої храми мають всі головні конфесії, представлені у державі:

Свято-Катериненський (Спаський) собор

Храм Св. Великомучениці Олександри

Скульптура Божої Матері

УПЦ МП

• Собор Успіння Пресвятої Богородиці
• Свято-Катериненський (Спаський) собор
• Святодухівський кафедральний собор
• Свято-Миколаївський морський собор
• Греко-Софійська Церква
• Храм Всіх Святих
• Храм Касперівської ікони Божої Матері
• Храм ікони «Всіх Скорбящих радість»
• Храм святителя Луки
• Храм Прокопія Херсонського
• Храм ікони «Цілительниця»
• Хрестовоздиженський храм

• Скульптура Божої Матері
• Храм Ольгинський
• Храм Князя Володимира
• Храм Іверської ікони Божої Матері
• Храм Івана Предтечі
• Храм ікони «Знамення»
• Храм Різдва Богородиці (Монастирок)
• Храм ікони Почаївської
• Храм мучениці Татіани
• Сергіївський Храм
• Каплиця Ксенії Петербурзької
• Каплиця Косми і Доміана
• Каплиця Георгіївська
• Каплиця Федора Ушакова

УПЦ КП

• Кафедральний собор Стрітення Господнього
• Храм Святої Великомучениці Олександри
• Храм святого Петра Могили
• Храм Святої Трійці (мікрорайон «Шуменський»)
• Храм Покрови Пресвятої Богородиці (мікрорайон «Острів»)
• Храм Преподобного Агапита Києвопечерського
• Храм Покрови Пресвятої Богородиці (на вул. Миру)
• Храм Зосими і Савватія Соловецьких
• Храм святого великомученика Пантелеймона
• Храм святих апостолів Петра і Павла
• Храм Юрія Переможця
• Храм святителя Миколая (мікрорайон «Острів»)
• Храм святих великомучениць Віри, Надії, Любові

Римо-Католицька Церква

• Костел імені Пресвятого Серця Ісуса

Українська Греко-Католицька Церква

• Монастир Святого Володимира ЧСВВ
• Храм святого Володимира

ЗМІ

У Херсоні друкується близько 20 різних газет і журналів[16]. Серед суспільно-політичних видань найвідоміша газета «Акценты», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Теленеделя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Гривна» та «Из рук в руки». Серед телевізійних агенцій у місті працюють Херсонська обласна державна телерадіокомпанія (ХОДТРК) «Скіфія», Телеканал «ВТВ плюс», «Херсон-Плюс», «ТВій плюс», «KRATU» та «ЯТБ». На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 15 всеукраїнських та регіональних радіостанцій: «Шансон» (92.2 MHz), «NRJ» (99.0 MHz), «Херсон FM» (99.4 MHz), «Таврія»/ «1-й канал НРУ» (100.6 MHz), «KISS FM» (101.2 MHz), «Стильне радіо „Перець FM“» (101.9 MHz), «Хіт FM» (102.5 MHz), «DJ FM» (103.1 MHz), «Ера FM» (103.7 MHz), «Радіо П'ятниця» (104.4 MHz), «Русское Радио Україна» (104.8 MHz), «Авторадіо-Україна» (105.6 MHz), «Наше радіо» (106.2 MHz), «Ретро FM» (106.7 MHz) та «Радіо РОКС Україна» (107.6 MHz).

Пам'ятки історії та культури

Сучасний вигляд Українського Народного Будинку

• Свято-Катериненський (Спаський) собор (1781)
• Залишки валів та воріт Херсонської фортеці (XVIII ст.)
• Чорноморський госпіталь (1803—1810, архітектор А.Захаров)
• Адміралтейський арсенал (кінець XVIII ст.)
• Міська ратуша
• Старе міське кладовище у Херсоні
• Аджигольський маяк (1910) побудований за проектом інженера і вченого Володимира Шухова
• Костел імені Пресвятого Серця Ісуса (XIX ст.)
• Український Народний Будинок (XIX ст.)
• Будинок, у якому у 1899 році мешкав відомий осетинський письменник Коста Хетагуров
• Будинок міського поштамту, в якому в 1902 році була обладнана перша в Україні цивільна радіостанція
• Будинок Соколова (XX ст.)

Відео

[|визначні місця Херсону]