Відмінності між версіями «Прийом»
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
+ | |||
+ | ПРИЙО́М, у, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Те саме, що приймання 1—6, 8, 11—13. Зв'язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (Наука і життя, 2, 1962, 1); Прийом у члени партії провадиться виключно в індивідуальному порядку (Статут КПРС, 1971, 13); На білих мармурових сходах вестибюля, перед численним розмаїтим натовпом, секретар приймальної комісії оголошує наслідки прийому (Іван Микитенко, I, 1957, 115); У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93); Короткий прийом скінчився, цокнув замок й Лазар вступив у камеру (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 194); Свинарки.. закінчили прийом опоросу до 5 днів і повністю зберегли молодняк (Соц. тв., 1, 1956, 13). | ||
+ | |||
+ | 2. у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. Запросив [швець] до хати, посадив на чільне місце. Трохи здивована таким шанобливим прийомом, Люба всміхнулася і навіть зніяковіла (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 41); Іван Юхимович був приголомшений таким холодним прийомом. Одразу ж вивітрилося все, що він хотів сказати секретареві обкому (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 277); Глава делегації Лнош Молнар подякував кримчанам за теплий прийом (Літературна Україна, 13.IX 1966, 1). | ||
+ | |||
+ | 3. Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь. 17-го вересня! Свято Софії, Віри, Надежди [Надії] і Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка, III, 1952, 484); З Лолітою Торрес ми познайомилися на прийомі, влаштованому радянським посольством з нагоди перебування нашої делегації (Любомир Дмитерко, Там, де еяс, 1957, 124). | ||
+ | |||
+ | 4. Спосіб виконання або здійснення чого-небудь. Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 44); У галузі морської тактики Ушаков не обмежувався тодішніми застарілими правилами, а сміливо вводив нові прийоми бою, що ґрунтувалися на широкому застосуванні маневру (Історія СРСР, II, 1957, 70); Прийоми і методи ідеологічних диверсій імперіалістичної буржуазії нині стали особливо витонченими (Комуніст України, 10, 1968, 9); Використання жароміцних властивостей нових дорогих матеріалів — це не єдиний прийом застосування пари дуже високих температур і тисків (Наука і життя, 5, 1959, 18); | ||
+ | // Метод дослідження, вивчення чого-небудь. Треба вміти користуватися прийомами марксистського дослідження для аналізу нових історичних умов, нової обстановки (Ленін, Коротка біографія, 1955, 284); Для того щоб пізнати загальні властивості, відношення, закономірності предметів і явищ об єктивної дійсності, людина застосовує різні логічні прийоми (Логіка, 1953, 11); | ||
+ | // рідко. Спосіб тримати, поводити себе. Сташка мала в своєму арсеналі цілу гаму чисто жіночих прийомів, які ні від кого не переймала, а просто природа обдарувала її цією здібністю (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380). | ||
+ | |||
+ | Технічний прийом — усталений спосіб виконання або виготовлення чого-небудь. Десятки, сотні раз повторював він технічні прийоми, знову й знову виходив на килим, щоб досконало оволодіти всіма секретами класичної боротьби (Вечірній Київ, 11.VIII 1962, 2); Він не знав технічних прийомів килимарства і не міг знайти спільної мови з майстром (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 140). | ||
+ | |||
+ | 5. Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети. Люди, які під політикою розуміють дрібні прийоми, що зводяться іноді мало не до обману, повинні зустрічати серед нас найрішучіший осуд (Ленін, 43, 1974, 51); Головну роль у боротьбі з бур'янами, безперечно, відіграють агротехнічні прийоми (Хлібороб України, 9, 1966, 5); Ряд житлових масивів у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах характеризується.. малими архітектурними формами, прийомами благоустрою й озеленення (Літературна Україна, 10.IV 1970, 4); | ||
+ | // Засіб вираження, зображення. Для створення характеру Давида Мотузки А. Головко користується багатьма художніми прийомами (Історія української літератури, II, 1956, 434); У Тростянецькому парку надзвичайно глибоко продумані і майстерно здійснені прийоми створення пейзалсів (Хлібороб України, 7, 1969, 32); Справжнім його вчителем був Рембрандт. Тарас Григорович вивчав і наслідував творчі прийоми цього геніального митця (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 24); Будувати виставу лише на режисерських прийомах не можна. Постановник повинен довіритися актору — найбільш чутливому і талановитому мистецькому інструменту (Мистецтво, 3, 1968, 12). | ||
+ | |||
+ | 6. Виконання, здійснення дії за один раз. Листа написано різним атраментом, за кілька прийомів (Юрій Яновський, II, 1958, 77); Мліївські садоводи збирають плоди не в один, а в два-три прийоми. Спочатку найкрупніші — першого сорту, залишаючи другий сорт і нестандартні (Хлібороб України, 9, 1968, 30); Підбігли Андрушка й Серьожка. Захекані.. І враз Серьожка перший хлипнув у два прийоми — Олянку!.. схватили!.. (Андрій Головко, I, 1957, 374). | ||
+ | |||
+ | 7. заст. Призов. — У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі, зараз і вези його! (Марко Вовчок, I, 1955, 137); — Так до його дуже не чіплялись, а в перший прийом і завдали в москалі... (Панас Мирний, I, 1949, 160); | ||
+ | // Місце, де відбувається призов. Виходять хлопці з прийому, — дедалі плачу більше (Леся Українка, III, 1952, 559); Проводжала [Докія] його, побувала в прийомі, І на станції зимній сиділа допізна (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 347). | ||
+ | |||
+ | '''E-slovnik | ||
+ | Тлумачний словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | приймати | ||
+ | -а́ю, -а́єш, недок., прийня́ти, рідко приня́ти і діал. прийми́ти, прийму́, при́ймеш, док., перех. | ||
+ | |||
+ | 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь. || Ловити що-небудь кинуте. || Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову. | ||
+ | |||
+ | 2) Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване. || Одержувати від кого-небудь щось у власність. Приймати у спадок. | ||
+ | |||
+ | 3) Погоджуватися з чим-небудь. || Миритися з чим-небудь. || Підтримувати що-небудь. || Затверджувати що-небудь на зборах, засіданнях і т. ін.; схвалювати. || Ставати послідовником, прибічником чого-небудь (вчення, віри і т. ін.). || Присвоювати собі якусь назву або ім'я видатної людини (про об'єднання, установи, підприємства, заклади і т. ін.). Приймати присягу. | ||
+ | •• | ||
+ | Прийня́ти старості́в — погодитись віддати дочку заміж; погодитися вийти заміж. | ||
+ | |||
+ | 4) Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника). || Брати що-небудь від когось на розгляд, для використання, застосування і т. ін. || Закуповувати що-небудь. || Перевіривши якість виконаної роботи, стверджувати її завершеність. Приймати замовлення. | ||
+ | |||
+ | 5) Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним. Приймати справи. | ||
+ | |||
+ | 6) Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру. || Вживати всередину, ковтати (ліки). || у сполуч. зі сл. їжа, страва і т. ін. Споживати що-небудь; їсти. || Виконувати який-небудь обряд. | ||
+ | |||
+ | 7) Терпіти, переживати що-небудь. || Під дією чого-небудь мати певні зміни; зазнавати чогось. Приймати бій. Приймати удар на себе. | ||
+ | |||
+ | 8) Вислуховувати що-небудь. || Уловлювати звуки, світло, випромінювання і т. ін. (про різні приймальні прилади). | ||
+ | |||
+ | 9) Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином. || Виявляти своє ставлення до появи кого-, чого-небудь. || Сприймаючи, виявляти розуміння. || Виявляючи розуміння, поділяти. || Піддаватися дії, впливу чого-небудь. || Засвоювати що-небудь. Приймати близько до серця. | ||
+ | |||
+ | 10) за кого – що, як. Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось. || за кого – що. Сприймати кого-, що-небудь помилково за когось, щось інше. Приймати всерйоз. Приймати залік. | ||
+ | |||
+ | 11) Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись. || Давати аудієнцію кому-небудь. || Дозволяти кому-небудь переночувати. || Брати кого-небудь в якийсь заклад для тимчасового перебування. || Впускати кого-небудь жити до себе. || Брати кого-небудь у свою родину як чоловіка, зятя, невістку і т. ін. || Дозволяти кому-небудь жити в певному місці. | ||
+ | •• | ||
+ | Госпо́дь прийня́в ду́шу кого заст. — хтось помер. | ||
+ | |||
+ | 12) Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство. || Зараховувати кого-небудь до складу якогось об'єднання. || Брати за учня кого-небудь; зараховувати учнем, студентом, слухачем і т. ін. когось. || Допускати кого-небудь до виконання якоїсь роботи; зараховувати на роботу. Приймати в найми. | ||
+ | |||
+ | 13) у сполуч. з присл. Зустрічати певним чином кого-небудь. || чим. Частувати чим-небудь. || Зустрічати у себе гостей, влаштовувати прийом, перев. з частуванням. Приймати парад. | ||
+ | |||
+ | 14) Набирати якогось вигляду, характеру. | ||
+ | |||
+ | 15) Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь. || Вбирати, поглинати що-небудь. || Збагачуватися на що-небудь. || Поширювати в своєму середовищі. | ||
+ | |||
+ | 16) Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.). || кого. Мати кого-небудь своїм відвідувачем, тимчасовим мешканцем. || Пропускати крізь себе. | ||
+ | •• | ||
+ | Бода́й тебе́ земля́ не прийняла́ — уживається як найтяжчий проклін. | ||
+ | •• | ||
+ | Неха́й мене́ свята́ земля́ при́йме — уживається як присяга для підтвердження правдивості чого-небудь сказаного. | ||
+ | |||
+ | 17) Забирати що-небудь звідкись. || Відводити в інше місце, в інший бік. | ||
+ | |||
+ | 18) Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ПРР1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:NJ1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:UUUUy3.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|kUqLK9mQZ0w}} | ||
+ | {{#ev:youtube|BdSDEyGXfR4}} | ||
+ | {{#ev:youtube|NyamV_k7yPo}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 14:17, 15 жовтня 2018
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Нп. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) Бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. Прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПРИЙО́М, у, чол.
1. Те саме, що приймання 1—6, 8, 11—13. Зв'язок як засіб передачі та прийому повідомлень виник ще в давні часи (Наука і життя, 2, 1962, 1); Прийом у члени партії провадиться виключно в індивідуальному порядку (Статут КПРС, 1971, 13); На білих мармурових сходах вестибюля, перед численним розмаїтим натовпом, секретар приймальної комісії оголошує наслідки прийому (Іван Микитенко, I, 1957, 115); У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 93); Короткий прийом скінчився, цокнув замок й Лазар вступив у камеру (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 194); Свинарки.. закінчили прийом опоросу до 5 днів і повністю зберегли молодняк (Соц. тв., 1, 1956, 13).
2. у сполуч. з прикм. Певне ставлення під час зустрічі з боку того, хто приймає. Запросив [швець] до хати, посадив на чільне місце. Трохи здивована таким шанобливим прийомом, Люба всміхнулася і навіть зніяковіла (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 41); Іван Юхимович був приголомшений таким холодним прийомом. Одразу ж вивітрилося все, що він хотів сказати секретареві обкому (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 277); Глава делегації Лнош Молнар подякував кримчанам за теплий прийом (Літературна Україна, 13.IX 1966, 1).
3. Зібрання запрошених осіб, перев. з частуванням, як урочистий захід на честь кого-, чого-небудь. 17-го вересня! Свято Софії, Віри, Надежди [Надії] і Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка, III, 1952, 484); З Лолітою Торрес ми познайомилися на прийомі, влаштованому радянським посольством з нагоди перебування нашої делегації (Любомир Дмитерко, Там, де еяс, 1957, 124).
4. Спосіб виконання або здійснення чого-небудь. Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 44); У галузі морської тактики Ушаков не обмежувався тодішніми застарілими правилами, а сміливо вводив нові прийоми бою, що ґрунтувалися на широкому застосуванні маневру (Історія СРСР, II, 1957, 70); Прийоми і методи ідеологічних диверсій імперіалістичної буржуазії нині стали особливо витонченими (Комуніст України, 10, 1968, 9); Використання жароміцних властивостей нових дорогих матеріалів — це не єдиний прийом застосування пари дуже високих температур і тисків (Наука і життя, 5, 1959, 18); // Метод дослідження, вивчення чого-небудь. Треба вміти користуватися прийомами марксистського дослідження для аналізу нових історичних умов, нової обстановки (Ленін, Коротка біографія, 1955, 284); Для того щоб пізнати загальні властивості, відношення, закономірності предметів і явищ об єктивної дійсності, людина застосовує різні логічні прийоми (Логіка, 1953, 11); // рідко. Спосіб тримати, поводити себе. Сташка мала в своєму арсеналі цілу гаму чисто жіночих прийомів, які ні від кого не переймала, а просто природа обдарувала її цією здібністю (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 380).
Технічний прийом — усталений спосіб виконання або виготовлення чого-небудь. Десятки, сотні раз повторював він технічні прийоми, знову й знову виходив на килим, щоб досконало оволодіти всіма секретами класичної боротьби (Вечірній Київ, 11.VIII 1962, 2); Він не знав технічних прийомів килимарства і не міг знайти спільної мови з майстром (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 140).
5. Певний захід для здійснення чого-небудь, досягнення якоїсь мети. Люди, які під політикою розуміють дрібні прийоми, що зводяться іноді мало не до обману, повинні зустрічати серед нас найрішучіший осуд (Ленін, 43, 1974, 51); Головну роль у боротьбі з бур'янами, безперечно, відіграють агротехнічні прийоми (Хлібороб України, 9, 1966, 5); Ряд житлових масивів у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах характеризується.. малими архітектурними формами, прийомами благоустрою й озеленення (Літературна Україна, 10.IV 1970, 4); // Засіб вираження, зображення. Для створення характеру Давида Мотузки А. Головко користується багатьма художніми прийомами (Історія української літератури, II, 1956, 434); У Тростянецькому парку надзвичайно глибоко продумані і майстерно здійснені прийоми створення пейзалсів (Хлібороб України, 7, 1969, 32); Справжнім його вчителем був Рембрандт. Тарас Григорович вивчав і наслідував творчі прийоми цього геніального митця (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 24); Будувати виставу лише на режисерських прийомах не можна. Постановник повинен довіритися актору — найбільш чутливому і талановитому мистецькому інструменту (Мистецтво, 3, 1968, 12).
6. Виконання, здійснення дії за один раз. Листа написано різним атраментом, за кілька прийомів (Юрій Яновський, II, 1958, 77); Мліївські садоводи збирають плоди не в один, а в два-три прийоми. Спочатку найкрупніші — першого сорту, залишаючи другий сорт і нестандартні (Хлібороб України, 9, 1968, 30); Підбігли Андрушка й Серьожка. Захекані.. І враз Серьожка перший хлипнув у два прийоми — Олянку!.. схватили!.. (Андрій Головко, I, 1957, 374).
7. заст. Призов. — У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі, зараз і вези його! (Марко Вовчок, I, 1955, 137); — Так до його дуже не чіплялись, а в перший прийом і завдали в москалі... (Панас Мирний, I, 1949, 160); // Місце, де відбувається призов. Виходять хлопці з прийому, — дедалі плачу більше (Леся Українка, III, 1952, 559); Проводжала [Докія] його, побувала в прийомі, І на станції зимній сиділа допізна (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 347).
E-slovnik Тлумачний словник української мови
приймати -а́ю, -а́єш, недок., прийня́ти, рідко приня́ти і діал. прийми́ти, прийму́, при́ймеш, док., перех.
1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого-, що-небудь. || Ловити що-небудь кинуте. || Відбивати удар (м'яча). Прийняти м'яча на голову.
2) Погоджуватися взяти собі що-небудь запропоноване. || Одержувати від кого-небудь щось у власність. Приймати у спадок.
3) Погоджуватися з чим-небудь. || Миритися з чим-небудь. || Підтримувати що-небудь. || Затверджувати що-небудь на зборах, засіданнях і т. ін.; схвалювати. || Ставати послідовником, прибічником чого-небудь (вчення, віри і т. ін.). || Присвоювати собі якусь назву або ім'я видатної людини (про об'єднання, установи, підприємства, заклади і т. ін.). Приймати присягу. •• Прийня́ти старості́в — погодитись віддати дочку заміж; погодитися вийти заміж.
4) Брати на свою відповідальність що-небудь для передавання, пересилання, зберігання і т. ін. (про спеціально призначену особу, працівника). || Брати що-небудь від когось на розгляд, для використання, застосування і т. ін. || Закуповувати що-небудь. || Перевіривши якість виконаної роботи, стверджувати її завершеність. Приймати замовлення.
5) Знайомлячись із станом справ якого-небудь господарства, підприємства, установи і т. ін., брати на себе керівництво ним. Приймати справи.
6) Виконувати якусь гігієнічну, лікувальну і т. ін. процедуру. || Вживати всередину, ковтати (ліки). || у сполуч. зі сл. їжа, страва і т. ін. Споживати що-небудь; їсти. || Виконувати який-небудь обряд.
7) Терпіти, переживати що-небудь. || Під дією чого-небудь мати певні зміни; зазнавати чогось. Приймати бій. Приймати удар на себе.
8) Вислуховувати що-небудь. || Уловлювати звуки, світло, випромінювання і т. ін. (про різні приймальні прилади).
9) Сприймаючи що-небудь, реагувати певним чином. || Виявляти своє ставлення до появи кого-, чого-небудь. || Сприймаючи, виявляти розуміння. || Виявляючи розуміння, поділяти. || Піддаватися дії, впливу чого-небудь. || Засвоювати що-небудь. Приймати близько до серця.
10) за кого – що, як. Розцінювати кого-, що-небудь певним чином; вважати за якогось, за щось. || за кого – що. Сприймати кого-, що-небудь помилково за когось, щось інше. Приймати всерйоз. Приймати залік.
11) Дозволяти кому-небудь увійти, впускати кудись. || Давати аудієнцію кому-небудь. || Дозволяти кому-небудь переночувати. || Брати кого-небудь в якийсь заклад для тимчасового перебування. || Впускати кого-небудь жити до себе. || Брати кого-небудь у свою родину як чоловіка, зятя, невістку і т. ін. || Дозволяти кому-небудь жити в певному місці. •• Госпо́дь прийня́в ду́шу кого заст. — хтось помер.
12) Погоджуватися вважати кого-небудь своїм, допускати в своє товариство. || Зараховувати кого-небудь до складу якогось об'єднання. || Брати за учня кого-небудь; зараховувати учнем, студентом, слухачем і т. ін. когось. || Допускати кого-небудь до виконання якоїсь роботи; зараховувати на роботу. Приймати в найми.
13) у сполуч. з присл. Зустрічати певним чином кого-небудь. || чим. Частувати чим-небудь. || Зустрічати у себе гостей, влаштовувати прийом, перев. з частуванням. Приймати парад.
14) Набирати якогось вигляду, характеру.
15) Уміщати в себе що-небудь, завантажуватися чимсь. || Вбирати, поглинати що-небудь. || Збагачуватися на що-небудь. || Поширювати в своєму середовищі.
16) Давати дозвіл на прибуття, причалювання (про станцію, порт і т. ін.). || кого. Мати кого-небудь своїм відвідувачем, тимчасовим мешканцем. || Пропускати крізь себе. •• Бода́й тебе́ земля́ не прийняла́ — уживається як найтяжчий проклін. •• Неха́й мене́ свята́ земля́ при́йме — уживається як присяга для підтвердження правдивості чого-небудь сказаного.
17) Забирати що-небудь звідкись. || Відводити в інше місце, в інший бік.
18) Допомагати при народженні (дитини або маляти якої-небудь тварини).