Відмінності між версіями «Пити»

Версія за 13:45, 15 жовтня 2018

Пити, п’ю́, п’єш, гл. Дієслово пити- це акт дії,який приводиться з метою поглинання якоїсь певної рідини.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник тлумачить це слово як ПИТИ, п'ю, п'єш, недок.

1. перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити (Тарас Шевченко, I, 1963, 229); Приходить Уляна. — Де ти була?.. — заглядаючи в вічі, питає генеральша.. — В кухню ходила... води пити... (Панас Мирний, I, 1949, 201); Огей маленькими ковтками п'є чай і розглядає в склянці невиразний відбиток свого обличчя (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 207); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися. Пила довго, невситимо, не переводячи подиху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 428); // Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. Батько пив пірамідон (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 181); // перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). — Невже ж се не гріх, коли ти [голуб] по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш, і пшеницю з колосся п'єш (Іван Франко, IV, 1950, 81); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п'ють насіння (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 61). ♦ Жаба пить дасть див. жаба 1; Їсти і пити; Їсти, пити — споживати необхідні для існування їжу й питво. Нема що їсти, нема пити, немає й роду, щоб поговорити (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 58); Дидона тяжко зажурилась, Ввесь день не їла, не пила (Іван Котляревський, I, 1952, 84); Пити кров див. кров; Хоч з лиця воду пити (пий) див. вода; Як пити дати — напевне, обов'язково. — От історія! — вдруге говорить сам до себе Трохименко. — Таки матиму догану — як пить дать — матиму (Григорій Косинка, Новели, 1962, 127).

2. перех. і без додатка. Вживати спиртне; проводити час за питтям горілки, вина і т. ін. Ой, нап'яли козаченьки Червоний намет Та й п'ють вони горілочку Ще й солодкий мед (Українські народні думи.., 1955, 71); Старий Наум випив чарку горілки перед обідом, а Василь не став, бо, каже, ще не починав її пити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 68); // Бути п'яницею; пиячити. — Чи ви не знали його вдачі, що він п'є? — Ой, чому ні! Казали мені люди, вже по заручинах, що бачили його в місті п'яного (Леся Українка, III, 1952, 469); Жив [вчитель] самотньо, відчував невлаштованість у житті і не міг утриматись від свого давнього гріха — пив (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 140). ♦ Будьмо (будьте) здорові [пивши] див. здоровий; Пити гірку [чашу] (гіркої) див. гіркий; Пити до дна — випивати повну чарку спиртного. — Пий, куме, до дна, бо на дні молоді дні! (Марко Вовчок, VI, 1956, 262); Павло цілує Катрю, вже похитуючись на ногах, а Катря і не спиняє його, владно гукає, щоб пив до дна, бо весілля раз на віку буває (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 213); Пити запоєм — вживати багато спиртного; бути п'яницею, алкоголіком; Пити змирщини (змирщину) див. змирщини; Пити без просипу див. просин; Пити й гуляти; Пити, гуляти — розважаючись, проводити час за випивкою; бенкетувати. То був не молодий Микола, з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен пити й гуляти хоч весь день (Нечуй-Левицький, II, 1956, 210); Пити до (за) кого — випивати вино, горілку і т. ін. за чиє-небудь здоров'я, звертаючися до когось, або за щось. Мотря взяла чарку й скинула очима на гостей, не знаючи, до кого пити. — Пийте до куми Явдохи, — обізвалася Софія (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); — Ти вже що собі надумав? — з тривогою в голосі спитала Ганна Федорівна. — Не до тебе п'ють, не кажи здоров, — сердито кинув Кандиба. — Роби своє діло... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 270); [Немирич:] П'ю за цей ранок, що свіжий і красний (Любомир Дмитерко, Навіки разом, 1950, 79); Пити могорич — те саме, що Запивати могорич (див. запивати). На столі стояла горілка: декотрі бурлаки пили могорич і частували бурлачок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); Пити [на] брудершафт див. брудершафт.

3. перех. Убирати, всмоктувати в себе вологу (про рослини, поля і т. ін.). Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 149); Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедро благостиню.., О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (Максим Рильський, II, 1960, 312). ♦ Пити очима — жадібно вбирати в себе зорові враження. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві і бурштинові легкі осяйні хмарини. І стоїть на крутих східцях, п'ючи очима ту красу, невисока дівчина (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 5); Пити радість — зазнавати почуття радощів. Я п'ю невимовну радість буття (Іван Микитенко, II, 1957, 66); Біля них, чужих дітей хороших, навчавсь я радість пити з книг, навчавсь тримати зошит (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 38).

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=FOk5rs6NhO0 https://www.youtube.com/watch?v=Cj6t-M2sWA8 https://www.youtube.com/watch?v=V6RfEFuOxVY

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання