Відмінності між версіями «Нагріти»
(Створена сторінка: '''Нагріти, -ся. '''См. '''Нагрівати, -ся. ''' Категорія:На) |
|||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Cловник Грінченка== | ||
'''Нагріти, -ся. '''См. '''Нагрівати, -ся. ''' | '''Нагріти, -ся. '''См. '''Нагрівати, -ся. ''' | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | 1. Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. Хай нам горницю потроху Грубка нагріва (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371); Сонячне проміння нагріває спочатку поверхню суші або води, а вже від неї тепло передається повітрю (Фізична географія, 5, 1956, 81); * Образно. Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває (Тарас Шевченко, I, 1951, 114); | ||
| + | // Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. Молодиці нагріли окропу, налили ванни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); Коли пластично деформований метал нагріти, то в ньому відбуваються деякі структурні зміни (Рентгенографія металів, 1959, 316); | ||
| + | // Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла. Уляна коло його — як нянька: прийдуть у школу — роздіне його, розмотає, руки йому нагріє (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Юрій Яновський, II, 1958, 116); * Образно. Змогли б ми гарячим коханням, Зуміли б ми серцем і світ весь нагріти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 423). | ||
| + | |||
| + | 2. перен., розм. Хитрістю, обдурюванням і т. ін. завдавати збитків кому-небудь. Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та на підмальованих конях (Збірник про Кропивницького, 1955, 12). | ||
| + | |||
| + | 3. тільки док., розм. Завдати поразки, розгромити кого-небудь. — Ми знали, що після того, як Червона Армія нагріла фашистів під Сталінградом, вона тепер іде визволяти нас (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 130). | ||
| + | ♦ Нагрівати (нагріти) руки — нечесно, незаконно наживатися. Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Натан Рибак, Час, 1960, 191); Він [староста] добре нагрів руки в сільській кооперації і за це мусив відсидіти п'ять довгих років за гратами (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 52); Нагрівати (нагріти) [собі] місце — затримуватися довгий час на одному місці роботи або проживання; приживатися. — Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 74); Добра половина цих переселенців, не нагрівши місця в холодному Сибіру, повернеться назад (Михайло Стельмах, I, 1962, 14); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати! Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 172); Нагріти чуба (чуби, чуприну) — витратити багато сил і енергії, виконуючи тяжку роботу. Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Любов Яновська, I, 1959, 141); — Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (Андрій Головко, II, 1957, 598). | ||
| + | |||
| + | '''Український тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | Дія за знач. нагрівати і нагріватися. | ||
| + | |||
| + | -а́ю, -а́єш, недок., нагрі́ти, -і́ю, -і́єш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1) Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. || Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. || Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла. | ||
| + | |||
| + | 2) перен., розм. Хитрістю, обдурюванням і т. ін. завдавати збитків кому-небудь. | ||
| + | |||
| + | 3) тільки док., розм. Завдати поразки, розгромити кого-небудь. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Грр1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ывыввывы2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хыы3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ывее4.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|0M6qsrlL9oA}} | ||
| + | {{#ev:youtube|KHCS4KIAaWE}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:09, 15 жовтня 2018
Cловник Грінченка
Нагріти, -ся. См. Нагрівати, -ся.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. Хай нам горницю потроху Грубка нагріва (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 371); Сонячне проміння нагріває спочатку поверхню суші або води, а вже від неї тепло передається повітрю (Фізична географія, 5, 1956, 81); * Образно. Зайнялася Смілянщина, Хмара червоніє. А найперша Медведівка Небо нагріває (Тарас Шевченко, I, 1951, 114); // Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. Молодиці нагріли окропу, налили ванни (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); Коли пластично деформований метал нагріти, то в ньому відбуваються деякі структурні зміни (Рентгенографія металів, 1959, 316); // Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла. Уляна коло його — як нянька: прийдуть у школу — роздіне його, розмотає, руки йому нагріє (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Ацетон для склеювання шматків плівки треба трохи-трохи нагріти в руці (Юрій Яновський, II, 1958, 116); * Образно. Змогли б ми гарячим коханням, Зуміли б ми серцем і світ весь нагріти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 423).
2. перен., розм. Хитрістю, обдурюванням і т. ін. завдавати збитків кому-небудь. Баришники.. часто нагрівали княгиню на каліках та на підмальованих конях (Збірник про Кропивницького, 1955, 12).
3. тільки док., розм. Завдати поразки, розгромити кого-небудь. — Ми знали, що після того, як Червона Армія нагріла фашистів під Сталінградом, вона тепер іде визволяти нас (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 130). ♦ Нагрівати (нагріти) руки — нечесно, незаконно наживатися. Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Натан Рибак, Час, 1960, 191); Він [староста] добре нагрів руки в сільській кооперації і за це мусив відсидіти п'ять довгих років за гратами (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 52); Нагрівати (нагріти) [собі] місце — затримуватися довгий час на одному місці роботи або проживання; приживатися. — Думаю: знову починати, знову привикать, нагрівати собі місце в цьому сумному закутку?.. (Степан Васильченко, II, 1959, 74); Добра половина цих переселенців, не нагрівши місця в холодному Сибіру, повернеться назад (Михайло Стельмах, I, 1962, 14); [Домаха:] Ходім, дитино моя, з таткової хати! Не нагріли ми тут місця, пошукаємо деінде!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 172); Нагріти чуба (чуби, чуприну) — витратити багато сил і енергії, виконуючи тяжку роботу. Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Любов Яновська, I, 1959, 141); — Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (Андрій Головко, II, 1957, 598).
Український тлумачний словник
Дія за знач. нагрівати і нагріватися.
-а́ю, -а́єш, недок., нагрі́ти, -і́ю, -і́єш, док., перех.
1) Віддаючи своє тепло, робити що-небудь гарячим або теплим. || Використовуючи нагрівальні прилади і т. ін., робити щось гарячим або теплим. || Зігрівати кого-, що-небудь теплом свого тіла.
2) перен., розм. Хитрістю, обдурюванням і т. ін. завдавати збитків кому-небудь.
3) тільки док., розм. Завдати поразки, розгромити кого-небудь.
Ілюстрації
|
|
|
|
