Відмінності між версіями «Їдення»

Версія за 12:24, 15 жовтня 2018

Їде́ння, -ня, с. Ѣда, кушанье. Послав йому усякого питення, їдення і горілок усяких. Ном. № 14007.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇДА́, и, жін.

1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).

2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).

E-slovnik Тлумачний словник української мови

1) Дія за знач. їсти 1). 2) розм., рідко. Те саме, що їжа 1).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання