Відмінності між версіями «Кметливий»
(Створена сторінка: '''Кметли́вий, -а, -е. '''Понятливый. Категорія:Км) |
(Розширено значення слова і добавлено список синонімів.) |
||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
'''Кметли́вий, -а, -е. '''Понятливый. | '''Кметли́вий, -а, -е. '''Понятливый. | ||
[[Категорія:Км]] | [[Категорія:Км]] | ||
| + | == Різні значення == | ||
| + | * Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 43); Сіроока циганка була розумна й кмітлива (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 195); Кмітливої голови й руки слухають (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 47); | ||
| + | // Який виражає тямущість. Кмітливий погляд; | ||
| + | // Розумний. Той чоловік, сповнений простоти, розв'язу вав надто складні питання, давав напредиво кмітливі поради (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 327). | ||
| + | * рідко. Те саме, що спостережливий. В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очки й вже примітили ті латки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 321); Життя йде своїм порядком, але Дарчине кмітливе око помічає, що не все гаразд у цьому порядку (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 185). | ||
| + | === Народна мудрість === | ||
| + | *Де не візьме сокиру, там візьме кмітливість. | ||
| + | * В умілого та кмітливого і долото рибу ловить. | ||
| + | * Від науки кмітлива голова не втомиться. | ||
| + | * Від ученого набирайся розуму, а від майстра — кмітливості. | ||
| + | === Синоніми до слова === | ||
| + | КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось),ТЯМУ́ЩИЙ[ТЯМУ́ЧИЙ], ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙрозм.,ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙрозм.,МЕТИКУВА́ТИЙрозм.,ПОКМІ́ТЛИВИЙдіал.; ШТУДЕ́РНИЙдіал.;МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Йрозм. (який легко знаходить вихід із скрутного становища, легко знаходить правильне рішення); ЗДОГА́ДЛИВИЙ, ДОГА́ДЛИВИЙ (який швидко здогадується). Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (О. Копиленко); Він давно набув слави тямущого хлопця (К. Гордієнко); Жінка людина тямка, і зразу догадалась би, де грошей добуть (О. Кониський); - Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (М. Стельмах). - За три роки я чудово придивився до цього хлопця. Розумний, тямковитий (Ю. Бедзик); Хитрий Жукзашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук. Носом тук- І згинув жук (М. Стельмах); Виходить, цей Олекса - метикований, дотепний хлопець (І. Цюпа); Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Словник Б. Грінченка); Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник); - Така вона вже зроду метка та проворна (І. Нечуй-Левицький); [Феноген:] А скілько ж Ліхтаренкові дісталось? От промітний чоловік! (І. Карпенко-Карий); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С. Добровольський). | ||
Поточна версія на 10:31, 15 жовтня 2018
Кметли́вий, -а, -е. Понятливый.
Різні значення
- Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 43); Сіроока циганка була розумна й кмітлива (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 195); Кмітливої голови й руки слухають (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 47);
// Який виражає тямущість. Кмітливий погляд; // Розумний. Той чоловік, сповнений простоти, розв'язу вав надто складні питання, давав напредиво кмітливі поради (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 327).
- рідко. Те саме, що спостережливий. В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очки й вже примітили ті латки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 321); Життя йде своїм порядком, але Дарчине кмітливе око помічає, що не все гаразд у цьому порядку (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 185).
Народна мудрість
- Де не візьме сокиру, там візьме кмітливість.
- В умілого та кмітливого і долото рибу ловить.
- Від науки кмітлива голова не втомиться.
- Від ученого набирайся розуму, а від майстра — кмітливості.
Синоніми до слова
КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось),ТЯМУ́ЩИЙ[ТЯМУ́ЧИЙ], ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙрозм.,ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙрозм.,МЕТИКУВА́ТИЙрозм.,ПОКМІ́ТЛИВИЙдіал.; ШТУДЕ́РНИЙдіал.;МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Йрозм. (який легко знаходить вихід із скрутного становища, легко знаходить правильне рішення); ЗДОГА́ДЛИВИЙ, ДОГА́ДЛИВИЙ (який швидко здогадується). Новиков став найціннішим розвідником, хоробрим, завзятим, кмітливим (О. Копиленко); Він давно набув слави тямущого хлопця (К. Гордієнко); Жінка людина тямка, і зразу догадалась би, де грошей добуть (О. Кониський); - Так то ж Левко. Він такий тямовитий, що вже сам до тисячі лічить (М. Стельмах). - За три роки я чудово придивився до цього хлопця. Розумний, тямковитий (Ю. Бедзик); Хитрий Жукзашивсь під кору. Дятел глянув, сів на сук. Носом тук- І згинув жук (М. Стельмах); Виходить, цей Олекса - метикований, дотепний хлопець (І. Цюпа); Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова (Словник Б. Грінченка); Хлопці здорові, рослі.. Менший то штудерний такий, як старий (В. Стефаник); - Така вона вже зроду метка та проворна (І. Нечуй-Левицький); [Феноген:] А скілько ж Ліхтаренкові дісталось? От промітний чоловік! (І. Карпенко-Карий); Перехрестик вагався, не знаючи, з чого почати розмову. Це помітила здогадлива дівчина й заговорила перша (С. Добровольський).
