Відмінності між версіями «Реготун»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BC%D1%96%D1%85 Сміх] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A0%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Реготання] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B9 Веселий] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 20:09, 14 жовтня 2018
Реготун, -на, м. Хохотунъ. Мир. ХРВ. 131. О. Хведор був веселий, реготун. Левиц. I. 132.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 479.
1. Той, хто любить реготати. О. Хведор був веселий, реготун (Нечуй-Левицький, I, 1956, 116); Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий [Максим], а до того ще й меткий, як заєць, співун, реготун... (Панас Мирний, I, 1949, 213).
2. Уживається як прикладка до назви птахів родини чайок або як назва цих птахів. Раптом в одному боці почувся наче сміх, наче крик.. По довгій хвилині здогадався, що це кричать чайки-реготуни (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 268).
Ілюстрації
|
|
|
|
