Відмінності між версіями «Доця»
(Створена сторінка: '''Доця, -ці, '''''ж. ''Ласк. отъ '''дочка'''. ''Ох, доцю, ти моя голубко! ''Котл. Ен. І. 13. [[Категорія:Д...) |
|||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Доця, -ці, '''''ж. ''Ласк. отъ '''дочка'''. ''Ох, доцю, ти моя голубко! ''Котл. Ен. І. 13. | '''Доця, -ці, '''''ж. ''Ласк. отъ '''дочка'''. ''Ох, доцю, ти моя голубко! ''Котл. Ен. І. 13. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | жін., пестл.<br /> | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що дочка 1. — Не руш, доцю, Костіка.. — умовляє дівчинку мама (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 10); З машини й справді виходила її доця, одягнена сьогодні в нову світло-голубу сукню (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 69).<br /> | ||
| + | |||
| + | 2. Звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. — Хто ти є, доцю, відкіля? Аж у грудях потепліло Даринці — доцею назвала, та ще й якось наче трохи материнським голосом (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 266). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Доця.jpg|x360px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Татова.jpg|x360px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Папина.jpg|x360px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Словник синонімів== | ||
| + | ДОЧКА́ (особа жіночої статі стосовно своїх батьків; також пестливе звертання старшої особи до молодої жінки, дівчини), ДО́НЬКА розм., ДО́НЯ розм.,пестл.,ДО́ЦЯ розм.,пестл.,ДІ́ВКА діал.- Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. - кладучи дочку, казала мати (Панас Мирний); Стара Морозиха піклувалася все: - Може б ти, дочко, прилягла трохи? - Е, ні, тітко (А. Головко); Була тиха бесіда тихим вечором у батька з донькою (Г. Хоткевич); Питається [наймичка]: - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? (Т. Шевченко); Підійшли й полільниці, поздоровкались, пристояли. Чорнява й питає: - Хто ти є, доцю, відкіля? (І. Вирган); Був один цар, котрий мав дівку і три хлопці (казка). | ||
| + | ==Споріднені терміни== | ||
| + | *Хрещена дочка — похресниця, хрещениця, особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків | ||
| + | *Названа дочка або прийомна дочка — дівчинка, яку взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили; приймачка | ||
| + | *Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно неї | ||
| + | ==Словник фразеологізмів== | ||
| + | ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 399. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%8F | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:18, 14 жовтня 2018
Доця, -ці, ж. Ласк. отъ дочка. Ох, доцю, ти моя голубко! Котл. Ен. І. 13.
Зміст
Сучасні словники
жін., пестл.
1. Те саме, що дочка 1. — Не руш, доцю, Костіка.. — умовляє дівчинку мама (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 10); З машини й справді виходила її доця, одягнена сьогодні в нову світло-голубу сукню (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 69).
2. Звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. — Хто ти є, доцю, відкіля? Аж у грудях потепліло Даринці — доцею назвала, та ще й якось наче трохи материнським голосом (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 266).
Ілюстрації
|
|
|
Словник синонімів
ДОЧКА́ (особа жіночої статі стосовно своїх батьків; також пестливе звертання старшої особи до молодої жінки, дівчини), ДО́НЬКА розм., ДО́НЯ розм.,пестл.,ДО́ЦЯ розм.,пестл.,ДІ́ВКА діал.- Може ще заснеш на моїй постелі, доню?.. - кладучи дочку, казала мати (Панас Мирний); Стара Морозиха піклувалася все: - Може б ти, дочко, прилягла трохи? - Е, ні, тітко (А. Головко); Була тиха бесіда тихим вечором у батька з донькою (Г. Хоткевич); Питається [наймичка]: - Доню Катерино! Чи ще Марко не приїхав? (Т. Шевченко); Підійшли й полільниці, поздоровкались, пристояли. Чорнява й питає: - Хто ти є, доцю, відкіля? (І. Вирган); Був один цар, котрий мав дівку і три хлопці (казка).
Споріднені терміни
- Хрещена дочка — похресниця, хрещениця, особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків
- Названа дочка або прийомна дочка — дівчинка, яку взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили; приймачка
- Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно неї
Словник фразеологізмів
ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 399.
