Відмінності між версіями «Дрібногляд»
(→Ілюстрації) |
(→Див. також) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк2. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк2.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мк3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 68: | Рядок 68: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|BGklQVmrX5g}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | * [[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | |
| − | + | * [[Словник Бориса Грінченка]] | |
| − | + | * [http://Портал%20української%20мови%20та%20культури Портал української мови та культури] | |
| − | + | * [http://Вікіпедія Вікіпедія] | |
| − | + | ||
| − | [[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | + | |
| − | [[Словник Бориса Грінченка]] | + | |
| − | [http://Портал%20української%20мови%20та%20культури Портал української мови та культури] | + | |
Поточна версія на 13:38, 14 жовтня 2018
Дрібногляд, -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДРІБНОГЛЯД, а, чол. Оптичний прилад для розглядання дрібних предметів та їх деталей. Бацил під мікроскопом не знайдено (Леся Українка, V, 1956, 408); Мушку, комашку [побачила Марійка], — таку, що її простим оком і не роздивишся як слід, треба в мікроскоп розглядати (Олесь Донченко, VI, 1957, 353); * Образно. Висловлюючись образно, Шевченко реальну дійсність розглядав через ахроматичний мікроскоп (Павло Тичина, III, 1957, 123).
Дрібногля́д, -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.
Портал української мови та літератури
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| НАЗИВНИЙ | дрібногляд | дрібногляди |
| РОДОВИЙ | дрібногляда | дрібноглядів |
| ДАВАЛЬНИЙ | дрібноглядові | дрібноглядам |
| ЗНАХІДНИЙ | дрібногляд | дрібногляди |
| ОРУДНИЙ | дрібноглядом | дрібноглядами |
| МІСЦЕВИЙ | ну дрібногляді | на\у дрібноглядах |
| КЛИЧНИЙ | дрібногляде | дрібногляди |
Класифікація
Оптичний мікроскоп — мікроскоп, в конструкції якого використовується набір лінз, які при перегляді збільшують зображення дрібних об'єктів. Побудоване за допомогою лінз зображення проектується в окуляр. Освітлення об'єктів, що розглядаються, відбувається за допомогою невеликого рухомого дзеркальця, яке кріпиться під предметним столиком. Такий тип мікроскопів є традиційним, а також він простий у виготовленні і використанні. Оптичні мікроскопи діляться на монокулярні, бінокулярні, залежно від кількості окулярів і способу перегляду зображення.
Цифровий мікроскоп — мікроскоп, в якому зображення отримують за допомогою вбудованої електронної відеокамери (на основі ПЗЗ або КМОН-сенсора). У таких мікроскопах, як правило, не передбачені окуляр для спостереження за об'єктами людським оком. Саме ж зображення виводиться на екран. Залежно від типу виведення зображення розрізняють USB-мікроскопи і ТБ-мікроскопи.
Тринокулярні мікроскопи являють собою суміш оптичного і цифрового типів мікроскопа. У них, крім двох стандартних оптичних окулярів, є третій окуляр для зйомки процесу на спеціальну відеокамеру, спостереження і виведення цифрового зображення на екран.
Флуоресцентний мікроскоп — спеціалізований оптичний мікроскоп, призначений для вивчення властивостей або неорганічних речовин з використанням явища флуоресценції (люмінесценції). При цьому можливо проводити дослідження зразків під дією УФ-випромінювання в прохідному або відбитому освітленні. Флуоресцентний мікроскоп складається з джерела світла, збудливого флуорофору; детектора, що реєструє випромінювання флуорофора; і оптичної системи, яка забезпечує фокусування світла і збільшення об'єкта.
Електронний мікроскоп — надпотужний прилад, який використовує, на відміну від оптичного мікроскопа, замість світлового потоку, пучок електронів. Такий тип мікроскопів набагато потужніший за звичайні світлові мікроскопи, а роздільна здатність вище в 1000—10 000 разів.
Стереомікроскоп — спеціалізований тип мікроскопів, який дає об'ємне зображення спостережуваного об'єкта. Стереомікроскопи використовуються для більш точного визначення форми, розмірів, будови і багатьох інших характеристик мікрооб'єктів. Стереомікроскопи бувають аналоговими або цифровими.
Рентгенівський мікроскоп — пристрій для дослідження дуже малих об'єктів, розміри яких порівнянні з довжиною рентгенівської хвилі. Заснований на використанні електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі від 0,01 до 1 нанометра.
Скануючий зондовий мікроскоп — клас мікроскопів для отримання зображення поверхні і її локальних характеристик. Процес побудови зображення заснований на скануванні поверхні зондом. У загальному випадку дозволяє отримати тривимірне зображення поверхні (топографію) з високою роздільною здатністю. Поділяються на такі основні типи:
Атомно-силовий мікроскоп — мікроскоп, що дозволяє отримувати зображення поверхні об'єктів із роздільною здатністю порядку кількох нанометрів та маніпулювати наноскопічними об'єктами, наприклад, окремими молекулами.
Тунельний мікроскоп — мікроскоп, що дозволяє отримувати зображення поверхні твердих тіл практично на атомному рівні за рахунок тунелювання електронів.
Ближньопольний оптичний мікроскоп — тип мікроскопів, що забезпечує роздільну здатність краще, ніж у звичайного оптичного мікроскопа. Підвищення роздільності досягається детектуванням розсіювання світла від досліджуваного об'єкта на відстанях менших, ніж довжина хвилі світла.
Ілюстрації
|
|
|
