Відмінності між версіями «Злизувати»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|ge6nwXGXbRU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 22:42, 13 жовтня 2018
Злизувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. Як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. Мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗЛИЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЛИЗАТИ, злижу, злижеш, док., перех.
1. Проводячи язиком по чому-небудь або торкаючися ним чогось, знімати, зчищати що-небудь звідкись. Федот злизує язиком осугу з губів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 348); Налетіла сніжинка і лапчаста сіла Тосі на губу. Не знаючи, як позбутися її лоскотливого дотику, Тося просто злизала її язиком (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 239); // Їсти, пити що-небудь, підбираючи язиком. Стіну злизував [віл], як ясла були перед ним порожні... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 58); Сам кухар сметанку злизав, На мене, кицуню, сказав (Іван Франко, XIII, 1954, 256); // заст. Знахарським способом лікувати хвороби. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива, злизує від уроків, соняшниці заварює... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175).