Відмінності між версіями «Плетінь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
Рядок 11: Рядок 11:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь2.jpg]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь4.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь1.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь1.jpg]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь3.jpg]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плетінь3.jpg]]  

Версія за 18:00, 13 жовтня 2018

Плетінь, -тня, м. Плетень. Заплітайся, плетінь, заплітайся, завивайся, труба золотая. Мет. 295. 1. Вироб за значенням плести 1. Український одяг — це своєрідна енциклопедія народної творчості. В ньому втілилось народне мистецтво ткацтва, крою,.. плетіння; На Поліссі було розвинуто.. плетіння кошиків з лози, рогожі, кори або соломи.

2. Виріб, який плететься або сплетений. Пальці нервово смикали дрібні шкурати, наче вив'язуючи з них складне шмуклерське плетіння; Баба дрімала в кріслі над початим плетінням.

3. Що-небудь сплетене, переплетене. Чорним плетінням заліза вимальовується місточок.

4. Кріплення, на якому тримається сидіння стільця. Кінці плетіння стирчать в них [стільцях] під сподом.

Ілюстрації

Файл:Плетінь4.jpg Плетінь1.jpg Плетінь3.jpg

Медіа

Матеріали та предмети

Плетінь - це осподарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. В Україні має багаті й давні традиції, особливо на Поліссі. Як сировину для плетіння використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. Із дранки — тонких фанероподібних дощечок, які відщеплювали від товстих колод, ретельно обстругували і розпарювали у печі, гнули короби для сівби - сіяники. З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики. Останні часто робили із лози з корою (так зване сіре плетіння). Способом плетіння виконували стіни клунь, хлівів та кошар, живоплоти тощо. З лози та інших матеріалів плели рибальське знаряддя.

У другій половині XIX ст. лозоплетіння на Поліссі набуло широкого розвою. Крім зазначених речей, почали виготовляти дорожні корзини та козуби (своєрідні валізи), легкі дачні меблі, дитячі коляски, іграшки тощо. Кора при цьому звичайно знімалася (біле плетіння). Залежно від конкретних виробів лозини використовували круглі або стругані чи розщеплені уздовж, у природному або пофарбованому вигляді. Почуття міри у доборі кольорової гами (переважали білий, рожевий, зелений кольори, іноді жовтий та фіолетовий) свідчило про певну витонченість смаку ремісників.

Джерела та література

  • Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Том 3, ст. 194.

  • Народна творчість та етнографія, 5, 1965, 32
  • Матеріали з етнографії.., II, 1956, 50
  • Степан Тудор, Вибр., 1949, 266
  • Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 115
  • Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 98
  • Михайло Коцюбинський, II, 1955, 411

Зовнішні посилання