Відмінності між версіями «Овеченька»

Версія за 17:35, 13 жовтня 2018

Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Орфографічний словник української мови

Ове́чечка іменник жіночого роду, істота

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОВЕ́ЧЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до овечка. Ся Гапка кожне слово так тихенько та любенько та жалібненько промовляла, неначе у цілісінькому світі божому нема такої, як вона, овечечки, коли б її не зражали [зраджували] ті щоки рум'яні (Марко Вовчок, VI, 1956, 238).

ОВЕ́ЧКА, и, жін.

1. Те саме, що вівця. Минули кілька хат. При дорозі стояла жінка і тримала на мотузку овечку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153); Точність у кожному русі, Вовну в мішки — і на склад! Зайде овечка в кожусі — Йде без кожуха назад! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 144); * У порівняннях. Громада збилася в купу, як овечки під дощ (Панас Мирний, I, 1949, 304); Отак стояв пан директор, похнюплений, худенький, невеличкий.. Смирний, як овечка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 196).

Прикидатися (прикинутися) овечкою — вдавати з себе сумирну або обмежену людину. — Про яке милостивий пан злодійство говорить? — Не прикидайся, Левку, овечкою. Хто мої ліси обкрадає? (Михайло Стельмах, I, 1962, 97); — А що пан тут робить? — прикинувся овечкою поляк. — Стою на посту, з якого ви ганебно втекли (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 248).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/ovechka

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D0%94%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96