Відмінності між версіями «Зірно»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoria131018.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoria131018.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoriane131018.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoriane131018.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zoziane131018.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 17:17, 13 жовтня 2018
Зірно, нар. = Зоряно. Г. Барв. 207.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗОРЯ́НО. Присл. до зоряний. Вечір виплив зоряно Понад окрайцями землі (Михайло Стельмах, Шляхи.., 1948, 119); Ви [гори Карпати] панам одвіку не корились, Серцем чули дальній шум Дніпра, І над вами зоряно розкрились Прапори свободи і добра (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 100); // у знач. присудк. сл. Ось і гребля. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле (Марко Вовчок, VI, 1956, 265); — Ох, як же зоряно, боже ти мій, як зоряно! — сказав дід Мирон, дивлячись угору на ясне небо, де.. позапалювались густо зірочки (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 218).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Вірш "Ніч яка місячна, зоряна, ясная"
https://nashe.com.ua/song/5689
