Відмінності між версіями «Пеклуватися»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | '''пеклуватися''' | ||
+ | забо́титься | ||
+ | |||
+ | Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008. | ||
+ | |||
+ | '''ПІКЛУВА́ТИСЯ''', у́юся, у́єшся, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. про кого — що, за кого — що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь. Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються (Коцюб., І, 1955, 71); — Спасибі вам, що ви так піклуєтесь за його [нього] (Мирний, І, 1954, 283); Слава про бессарабського народного месника, який карав панів і піклувався долею бідних, прийшла на одеські береги (Смолич, V, 1959, 28); // без додатка. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? (Головко, II, 1957, 382). | ||
+ | |||
+ | 2. коло кого — чого. Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови і т. ін. — Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Шевч., І, 1963, 313). | ||
+ | |||
+ | 3. за ким — чим. Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь. В Зеленій горці.. за святом пан сам піклувався (Мирний, IV, 1955, 160); — Вся рота з тебе очей не зводить, ..всі товариші піклуються за тобою… (Гончар, III, 1959, 303). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 533. | ||
+ | |||
+ | '''Піклуватися''', луюся, єшся, гл. | ||
+ | |||
+ | 1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч. | ||
+ | |||
+ | 2) Беcпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у. | ||
+ | |||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 186. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 16:37, 13 жовтня 2018
Пеклуватися, -луюся, -єшся, гл. Заботиться, печься о комъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
пеклуватися забо́титься
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
ПІКЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. про кого — що, за кого — що, ким, чим. Виявляти увагу, турботу про потреби кого-, чого-небудь. Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються (Коцюб., І, 1955, 71); — Спасибі вам, що ви так піклуєтесь за його [нього] (Мирний, І, 1954, 283); Слава про бессарабського народного месника, який карав панів і піклувався долею бідних, прийшла на одеські береги (Смолич, V, 1959, 28); // без додатка. Виявляти неспокій з приводу влаштування кого-, чого-небудь, клопотатися про когось, щось. Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? (Головко, II, 1957, 382).
2. коло кого — чого. Дбаючи про кого-, що-небудь, робити послуги, допомагати, створювати необхідні умови і т. ін. — Та таки й дитина, Хоча воно вже й підросло, Та все ж таки треба Коло його піклуватись (Шевч., І, 1963, 313).
3. за ким — чим. Бути в стані тривоги, тривожитися, хвилюватися через кого-, що-небудь. В Зеленій горці.. за святом пан сам піклувався (Мирний, IV, 1955, 160); — Вся рота з тебе очей не зводить, ..всі товариші піклуються за тобою… (Гончар, III, 1959, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 533.
Піклуватися, луюся, єшся, гл.
1) Заботиться, печься. Та таки й дитина, хоча воно і підросло, та все ж таки треба коло його піклуватись. Шевч.
2) Беcпокоиться. Тебе не було, не дуже я за тобою піклувалась. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 186.