Відмінності між версіями «Труд»

Версія за 10:55, 13 жовтня 2018

Труд, -да, м. 1) Трудъ, работа. Піду я, ще подивлюсь, де то мої тяжкії труда зостались. Грин. ІІ. 148. Труда великого се діло стало. Полт. у. На чужий труд ласий не будь. Чуб. І. 303. 2) = Трут = Трутень. Вх. Лем. 4 75.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ТРУД, а, чол.

1. Наполеглива, старанна праця людини. Не від бога те царство нам спаде, Не святі його з неба знесуть, Але власний наш розум посяде, Сильна воля і спільний наш труд (Іван Франко, XI, 1952, 495); Лиш у труді живе людина, а без труда її нема (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 112); // Сила, енергія, витрачені на якусь роботу. [Храпко:] Що ти будеш робити? Раз — лист бумаги [аркуш паперу] пропав, а вдруге — труда скільки! (Панас Мирний, V, 1955, 121).

Армія труда; Люди труда, поет. — трудящі, пролетаріат. Лиш ми, робітники, ми — діти Святої армії труда Землею будем володіти, А паразитів жде біда!.. (Микола Вороний, Вибр., 1959, 201); Образ Леніна у творах фронтовиків кликав воїна-читача ідеально служити людям труда (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 72).

2. Праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії. — Робити з вашим сином мені не труд, а спочинок (Гнат Хоткевич, I, 1966, 150); — Скільки ж вам, дядьку, за роботу? Павло подумає, дивлячись у землю і ніби питаючи в неї поради, скільки ж коштує його труд на ній, а тоді.. й скаже: — Та давайте, скільки дасте (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 132); — Я тільки сказав, що ми не можемо більше платити за лекцію, що я сам знаю, як це мало за такий труд (Гнат Хоткевич, I, 1966, 149).

Взяти на себе труд — зобов'язатися, погодитися виконати що-небудь. Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 224); Даремний труд — марно, даремно. Даремний труд — гнатися. Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286); З [великим] трудом — ледве, насилу. Вона з трудом перелізла через рів (Іван Франко, VII, 1951, 145); Утрьох тримали її [Олечку] і з великим трудом вкинули в рот дві таблетки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 189); Після трудів; По трудах — напрацювавшись, закінчивши якусь роботу. Свекруха .. зирнула на старого, що лежав на полу, спочивав після трудів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 236); Що було, як вже їй сили перейметься — упаде по трудах тяжких, та тільки заплаче до бога (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Після трудів праведних, жарт., ірон. — добре попрацювавши. — Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (Михайло Стельмах, I, 1962, 512). 

♦ Гору (гори) труда витрудити див. витрудити.

3. Наслідок діяльності, праці; твір, витвір. На чужий труд ласий не будь (Номис, 1864, № 10373); Виходять разом на лани Селяни там і тут, І лютим паліям війни Не знищити їх труд! (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 58); // розм. Послуга. Прийміть же хоть тепер моє щире спасибі за Ваш труд (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання