Відмінності між версіями «Єднатися»
(→Академічний тлумачний словник (1970—1980)) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:єднання5.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 23:29, 12 жовтня 2018
Єднатися, -наюся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. ІІІ. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, єднайся на год!
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зливатися одно з одним; поєднуватися. Знов лунає сміх, а з ним єднається прикрим акомпанементом цинічний регіт підстаркуватої жінки (Леся Українка, III, 1952, 577); На тонкій лінії виднокругу єднається рожевий і синій відлив (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 51).
2. Згуртовуватися для дружних, спільних дій. За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка, I, 1951, 55); Бійці, єднайтесь! Не дрімай, стороже! Безкрилу тьму навіки переможе Визвольник людства, вільний пролетар (Максим Рильський, I, 1956, 137).
3. Вступати в дружні стосунки, підтримувати зв'язки з ким-небудь. Колись дерли [пани] шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись, навіть пити з ними горілку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 124); — Знайшли, з ким єднатися. Та ті дармоїди і з мертвого злуплять (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 60).
4. Пас. до єднати.
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
